У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2006 року |
м. Київ |
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Пшонки М.П., Панталієнка П.В., Прокопчука Ю.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3 особи - Білоцерківське МРЕВ ДАІ, ОСОБА_3, ПП “Анна”, ОСОБА_4, про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 26 березня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Білоцерківського міського суду Київської області від 22 жовтня 2003 року позов ОСОБА_1 задоволено, зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 26 березня 2004 року рішення міського суду скасовано в частині про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_1” та в частині визнання права власності на цей автомобіль за ОСОБА_1, а також у частині зобов'язання Білоцерківське МРЕВ ДАІ зареєструвати автомобіль на ім'я ОСОБА_1 й ухвалено нове рішення про відмову в позові про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_1”, в решті - рішення суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення міського суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення апеляційного суду Київської області від 26 березня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Панталієнко П.В. Романюк Я.М.