РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Чистякової Т.І.
Суддів: Філатової Є.В.
Любобратцевої Н.І.
При секретарі: Савенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3, подану їх представником ОСОБА_4, на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_6, про визнання договору купівлі-продажу жилого будинку недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
10 серпня 2010року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1, укладеним між ОСОБА_5, інтереси якого за дорученням представляла ОСОБА_2, та ОСОБА_3 Позовні вимоги мотивовані тим, що договір укладений представником з перевищенням повноважень, оскільки ОСОБА_2 продала будинок ОСОБА_3 за значно нижчу ціну. В тексті договору зазначено, що ціна продажу будинку була встановлена продавцем та покупцем у розмірі 53244 грн., проте він ніколи не зустрічався з ОСОБА_3, а продати будинок він намір за 180000 доларів США. Крім того, ОСОБА_2 не передала йому отримані за договором кошти, не проінформувала про хід виконання доручення, за наявності потенційного покупця ОСОБА_6 продала будинок своїй матері.
03.02.2011року ОСОБА_5 уточнив позовні вимоги і просив суд визнати недійсним зазначений договір купівлі- продажу жилого будинку та повернути сторони у первинний стан.( а.с.57,58)
Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що ОСОБА_2 діяла в межах повноважень на підставі доручення, відповідно до якого вона самостійно могла визначити ціну і умови продажу жилого будинку. ОСОБА_2 передала ОСОБА_5 кошти, отримані від продажу будинку, проте, доказів на підтвердження цього, надати не може.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2011 року позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1, який був укладений 31 травня 2007 року між ОСОБА_5, від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_2, і ОСОБА_3, посвідченого державним нотаріусом Першої Ялтинської державної нотаріальної контори за реєстром № 4-930. Зобов'язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_5 у власність житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарчими спорудами, технічний паспорт на домоволодіння, розрахункові та абонентські книжки по розрахункам за комунальні послуги. Зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 53244 (п'ятдесят три тисячі двісті сорок чотири) гривні. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно в рівних частках на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 1820 (одну тисячу вісімсот двадцять) гривень, по 910 (дев'ятсот десять) гривень з кожної.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять скасувати рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Доводи скарги зводяться до того, що суд, ухвалюючи
____________________________________________________________________________
Справа №22-ц/0190/3138/11 Головуючий в першій
інстанції, суддя – Берещанський Ю.В.
Доповідач, суддя – Чистякова Т.І.
рішення, необґрунтовано не прийняв до уваги те, що довіреністю не було визначено умови щодо суми продажу вказаного будинку, тобто висновок про перевищення ОСОБА_2 своїх повноважень представника є необґрунтованим.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив із його обґрунтованості і доведеності. Проте погодитись із такими висновками суду не можна, тому що до них суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 11 ЦПК України зобов’язує суд розглянути справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, а стаття 214 ЦПК України – визначитись у наявності обставин, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та правових норм, які підлягають застосуванню до цих правовідносин.
Рішення суду вказаним вимогам не відповідає.
Законодавством передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Відповідно до змісту ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень або взагалі без таких, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Якщо ж схвалення не відбулося, то зазначений правочин правових наслідків для того, кого представляють, не тягне і за його позовом визнається судом недійсним на підставі ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 239 ЦК України.
Суттю представництва є вчинення представником правочинів від імені та в інтересах особи, яку представляють, відповідно до наданих йому повноважень. Саме тому правочин, вчинений представником, породжує права і обов'язки для сторони, яку представляють, якщо він здійснений представником в межах повноважень. Перевищення повноважень може полягати в укладенні не того правочину, який вимагався, не з потрібним контрагентом, невиконання вимог щодо ціни, строку, місця укладення правочину, якості і кількості предмета правочину тощо.
Із матеріалів справи вбачається, що 21 квітня 2007року ОСОБА_5 видав ОСОБА_2 нотаріально посвідчену довіреність, якою, зокрема, уповноважував останню бути його представником перед третіми особами з питань продажу належного йому житлового будинку з відповідними надвірними спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 на умовах та за ціну по його ( її) розсудом. Довіреність була видана строком на три роки до 21.04.2010року.( а.с.56)
31.05.2007року ОСОБА_2 від імені ОСОБА_5 на підставі вказаної довіреності продала зазначений будинок ОСОБА_3 за 53244грн. Договір купівлі – продажу вказаного будинку посвідчений державним нотаріусом Першої ялтинської державної нотаріальної контори та зареєстрований у реєстрі за № 4-930. ( а.с.10)
На час укладення вказаного договору купівлі - продажу строк довіреності не скінчився, довіреність ОСОБА_5 не була скасована.
Позивач вказує, що будинок продано за значно нижчу ціну та не тому покупцеві. Однак вказані доводи не підтверджені належними доказами і спростовуються матеріалами справи.
Із довіреності, яку видав позивач відповідачці ОСОБА_2, не вбачається вказівки про ціну та особу якій належить продати спірний будинок, навпаки вказано, що вона має право продати будинок на умовах та за ціну по її розсуду. Будь – яких доказів того, що позивач мав намір продати будинок конкретній особі – ОСОБА_6 за ціну 180000 доларів США та отримав від цієї особи завдаток, на час розгляду справи надано не було.
Колегія суддів критично оцінює угоду між позивачем та ОСОБА_6 від 11 травня 2007 року про отримання завдатку в сумі 15000доларів США ( а.с.98), яка надана представником позивача в судовому засіданні апеляційного суду, оскільки цей доказ поданий з порушенням вимог ст.131 ЦПК України. Поважність причин несвоєчасного подання доказів представник позивача не підтвердив.
Крім того, в разі укладення такої угоди, позивач мав сповістити про це ОСОБА_2, або скасувати видану довіреність, однак таких дій позивач не зробив.
Більш того, наданий доказ суперечить позовній заяві позивача, в якій він вказував про те, що позичив вказану суму у свого знайомого ОСОБА_6 і передав ці гроші ОСОБА_2 в якості винагороди за виконання доручення. ( а.с.4)
Доводи позивача відносно того, що ОСОБА_2 не повідомила його про продаж будинку, не передала йому отримані грошові кошти від продажу не підтверджуються належними доказами.
Доводи позивача відносно того, що спірний будинок він не передавав покупцеві ОСОБА_3, а передав його ОСОБА_6, у якого перебуває домова книга на домоволодіння, спростовуються позовною заявою позивача та його вимогами, в яких він просить повернути сторони у первинний стан, для чого зобов’язати ОСОБА_3 передати у власність ОСОБА_5 вказаний житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, технічний паспорт на домоволодіння, розрахункові та абонентські книжки.( а.с.57-58)
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки відповідачка ОСОБА_2 при укладенні договору купівлі – продажу житлового будинку діяла в межах наданих їй повноважень, а позивач схвалив її дії, передавши покупцеві спірний житловий будинок.
Відповідно до п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3, подану їх представником ОСОБА_4, задовольнити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2011 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_6, про визнання договору купівлі-продажу жилого будинку недійсним.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: Чистякова Т.І. Філатова Є.В. Любобратцева Н.І.