АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1224/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Харченко Л.Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2001 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.,
суддівСіренка Ю.В., Трюхана Г.М.,
при секретаріМагда А.С.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1, треті особи: Відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб ВСПРФО Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області, Смілянська міська рада м. Сміла про виселення та зняття з реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення останнього з її власного будинковолодіння.
Свої вимоги ОСОБА_7 мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_8 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді будинковолодіння по АДРЕСА_1, яку вона успадкувала разом зі своїми дітьми , оскільки інших спадкоємців у померлого немає. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 31 жовтня 2008 року про затвердження мирової угоди за нею визнано право власності на вказане будинковолодіння. Але в зазначеному будинковолодінні проживає та зареєстрований співмешканець покійної матері покійного чоловіка ОСОБА_7- ОСОБА_1, який, як вважає позивач, безпідставно користується її власним будинком, оскільки він не є членом сім’ї позивача та договору найму між ним не укладалось . Позивач має намір на свій розсуд розпоряджатися належним їй житлом ( продати) і вказує, що відповідач перешкоджає їй в цьому, продовжуючи проживати в цьому будинку.
ОСОБА_7 просила суд зобов’язати ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні її будинковолодінням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить позивачу і виселити його та зняти з реєстрації із вказаного будинковолодіння .
У зустрічній позовній заяві про стягнення матеріальної шкоди ОСОБА_1 посилався на те, що під час проживання в незареєстрованому шлюбі з матір’ю чоловіка ОСОБА_7 він свій будинок продав, а гроші вклав в перебудову та ремонт будинковолодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Після смерті матері ОСОБА_8 він на правах батька ( вітчима) останнього залишився проживати в вищеказаному будинку і зробив там ремонт та провів газове опалення. Просив суд задовольнити його позов повністю та стягнути з відповідача, як нового власника поненесені ним витрати в розмірі 7135,99 грн.
31 березня 2011 року рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області первісний позов задоволено частково.
Виселено ОСОБА_1 з належного ОСОБА_7 будинковолодіння по АДРЕСА_1, без надання іншого приміщення.
Зустрічний позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 5220 грн. матеріальних та 51 грн. судових витрат на користь держави.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині первісного позову , ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що воно в цій частині є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того , на думку апелянта , висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки, задовольняючи позов первісного позивача, суд безпідставно виходив з того, що він не є членом сім’ї власника будинку, разом з власником не проживав і підлягає виселенню без надання іншого приміщення , хоча він проживав і проживає в спірному будинку як член сім’ї власника будинку з 1970 року. У зв’язку з цим він просить рішення суду по первинному позову скасувати та ухвалити нове, яким в позовних вимогах первісному позивачу відмовити.
Заслухавши доповідача, сторони по справі, вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Статтею 309 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи , невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. При цьому норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Так, суд першої інстанції , ухвалюючи рішення про виселення відповідача з займаного приміщення, помилково застосував до цих правовідносин лише норми ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК України , не врахувавши , що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав у будинку по АДРЕСА_1 з 20.11.1980 року (а.с . 38) як цивільний чоловік матері спадкодавця ОСОБА_8 та його вітчим ( проти чого не заперечувала сама позивач , вказавши про це в своїй позовній заяві ( а.с.3) . При цьому сам ОСОБА_8 , як власник, після смерті його матері не заперечував проти того щоб ОСОБА_1 продовжував проживати як член сім’ї власника будинку на правах, що передбачені ст.156 ЖК України. А проживаючи в будинку, ОСОБА_1 , як член сім’ї власника , здійснював поточний догляд за будинком та провів його газифікацію, проти чого не заперечував ОСОБА_8, коли був живий і, що не оспорювала ОСОБА_7, визнавши позов ОСОБА_1 про стягнення з неї вартості ремонту і газифікації її будинку, рішення про що вступило в законну силу.
А отже , хоч після смерті ОСОБА_8 і переходу права власності на будинок до дружини покійного ОСОБА_7,- ОСОБА_1 і перестав бути членом сім’ї власника будинку, але відповідно до ч.4 ст.156 ЖК України він і на сьогодні має такі ж права і обов’язки, як власник (наймач) і члени його сім’ї. В тому числі і на продовження проживання в будинку, де він прожив уже більше тридцяти років. Тим паче, що позивач по первісному позову ОСОБА_7 не надала суду жодного доказу про те, що він вчиняє дії, спрямовані на руйнацію чи псування житлового будинку , навпаки , представник позивачки під час апеляційного розгляду підтвердив, що відповідач здійснює вчасну оплату за надані комунальні послуги по його утриманню.
А отже за таких обставин, суд дійшов до неправильного висновку про наявність підстав для виселення ОСОБА_1 з вказаного будинку лише з тих підстав, що ОСОБА_7 бажає реалізувати своє право вільно розпорядитися своєю власністю, шляхом продажу її будинку, де нині проживає відповідач . Також суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 , будучи особою похилого віку та інвалідом 2-ї групи, не має іншого житла та близьких родичів, де б він міг проживати.
Тому дане рішення належить змінити, скасувавши його в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_7 та ухваливши в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову .
Враховуючи, що колегія суддів відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_1., то відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з позивача ОСОБА_7 належить стягнути на користь відповідача ОСОБА_1, понесені ним і документально підтверджені витрати на правову допомогу в сумі 600грн.
Керуючись ст.ст. 307, 84,88, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів , -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1, треті особи: Відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб ВСПРФО Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області, Смілянська міська рада м. Сміла про виселення та зняття з реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2011 року - змінити, скасувавши його в частині часткового задоволення позову ОСОБА_7 до ОСОБА_1, треті особи: Відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб ВСПРФО Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області, Смілянська міська рада м. Сміла про виселення та зняття з реєстрації .
У задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_1, треті особи: Відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб ВСПРФО Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області, Смілянська міська рада м. Сміла про виселення ОСОБА_1 з будинку АДРЕСА_1 – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 600грн. витрат на надання правової допомоги.
У решті рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2011 року – залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :