АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-1498/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія 10.3.1 Бурлака А.І.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Вініченко Б. Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          11 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВініченка Б.Б.

суддівХрапка В.Д., Бондаренка Б.І.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -

в с т а н о в и л а :

28 січня 2010 року позивачка пред’явила позов до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни.  Зазначала, що вона  відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.

Згідно ст. 6 Закону  має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вважає, що відповідачем неправомірно не виплачувалось вищевказане підвищення до пенсії і за 2006-2009 роки сума невиплаченої допомоги становить 5729,70 грн. Просила суд визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною. Зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за вказаний період.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2010 року адміністративний  позов задоволено частково.

Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо виплати ОСОБА_5 щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - протиправною.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси  здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'зкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 28.01.2009 року по 31.12.2009 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, так  як  вважає, що суд першої інстанції неповно  з’ясував обставини та не повно дослідив докази, що мають значення для справи та порушив норми матеріального права .

          Поскільки всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, то колегія суддів приходить до висновку, про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах:

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.

Таким чином судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права які призвели, або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 206 КАС України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2010 року відхилити, а постанову суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

          Судді :