АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-1148/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 46 Побережна Н.П.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          19 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНовікова О.М.

суддівХрапка В.Д., Вініченка Б.Б.

при секретаріМойсіченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 за участю третьої особи на стороні відповідача , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «ПростоФінанс» про розподіл спільного майна, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2011 року  ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про розподіл спільного майна, посилаючись на те, що з листопада 2007 року по листопад 2010 року перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах. В березні 2008 року вони придбали в кредит автомобіль ВАЗ-210700-20, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_6 В період проживання в фактичних шлюбних відносинах за придбаний автомобіль було сплачено 27 965 грн. Так як сторони вже не проживають разом, позивачка просила суд автомобіль виділити відповідачу, а на її користь стягнути 13 982 грн. 50 коп. від сплачених грошових коштів за автомобіль в рахунок кредитних зобов’язань.

          ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_7 про визнання права особистої приватної власності на майно, посилаючись на те, що 11 березня 2008 року він придбав у кредит легковий автомобіль ВАЗ-2107  2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1,  та зареєстрований на його ім’я. ОСОБА_6 вказав, що не проживав у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7, спільного господарства не вели та спільного бюджету не мали, а в кредитному договорі та в договорі застави  транспортного засобу  анкетні дані ОСОБА_7  внесені формально. Кошти по кредитному договору та аванс вносив ОСОБА_6 власні кошти та просив суд визнати за ним право особистої приватної власності на автомобіль ВАЗ 210700-20, д.н.з. НОМЕР_1.

          В судовому засіданні ОСОБА_7  збільшила позовні вимоги та просила стягнути 14 161 грн. 46 коп. та заперечувала проти зустрічного позову.

          Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 березня 2011 року позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розподіл спільного майна задоволено частково.

          Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошові компенсації і сумі 14 161 грн. 47 коп.

          Виділено ОСОБА_6 автомобіль ВАЗ 210700-20 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1.

          У задоволенні решти вимог ОСОБА_7 відмовлено.

          В задоволені зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права особистої приватної власності судом відмовлено.          

          В апеляційній скарзі ОСОБА_6  просить  рішення скасувати та  ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 та задоволити зустрічну позовну заяву, вважаючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи, неповно з’ясовано обставини у справі  та  неправильно застосовано норми  матеріального та процесуального права. При цьому апелянт вказав на те, що він не проживав у фактичних шлюбних відносинах з позивачкою і автомобіль придбав на власні кошти, самостійно виплачуючи кредит.

Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов частково, районний суд виходив з того, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в період з листопада 2007 року по листопад 2010 року проживали у фактичних шлюбних відносинах, в будь-якому іншому шлюбі не перебували, мешкали разом у будинку ОСОБА_7

Цей висновок суду зроблений вірно, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів і сумніву у апеляційного суду не викликає.  

Тому заяву апелянта в цій частині колегія суддів відхиляє як безпідставну.

З цього приводу судом правильно застосована ч. 1 ст. 74 СК України, відповідно до якої якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 СК України, тобто на це майно розповсюджується право спільної сумісної власності подружжя.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_6 не навів достатньо доказів, які б достовірно підтверджували, що під час спільного проживання він використовував виключно власні кошти для погашення кредитних зобов’язань.

Згідно зі ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ним и в натурі.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою.

Вказаний вище автомобіль ВАЗ-210700-20 не підлягав поділу, тому суд вірно залишив його відповідачу ОСОБА_6, стягнувши з нього половину сплаченої вартості кредиту на користь ОСОБА_7

При таких обставинах, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 березня 2011  року відхилити.

Рішення    Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :