Судове рішення #16908787

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ



Справа № 22-а-1954/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія 10.3.1 Свитка С.Л.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Міщенко С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          18 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючогоМіщенка С.В.

суддівМагди Л.Ф., Трюхана Г.М.,



розглянувши   в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі  Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду   Черкаської області від 14 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі  Черкаської області про поновлення пропущеного строку щодо звернення до суду  та стягнення недоплаченої   щомісячної державної соціальної допомоги  , -

в с т а н о в и л а :

03 березня 2009 року ОСОБА_5 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі  Черкаської області про стягнення недоплаченої щорічної соціальної допомоги  дитині війни.

Свої вимоги мотивував тим, що він  ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада  2004 року, є дитиною війни і згідно ст. 6 даного Закону  йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Просив визнати дії відповідача щодо не нарахування та не виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірними. Стягнути з  відповідача на його користь щомісячну соціальну допомоги до пенсії  за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року в сумі 2610,60 грн.

Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду   Черкаської області від 14 квітня 2009 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано бездіяльність  Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі  Черкаської області    протиправною.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі  Черкаської області  здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5. нарахувати та виплатити ОСОБА_5  з підвищенням йому на 30%   мінімальної пенсії за віком з розміру , встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести виплати у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  з  урахуванням  проведених за цей період виплат  .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду ,   Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі  Черкаської області    у встановлені строки оскаржило її , та просить  скасувати постанову Корсунь-Шевченківського районного суду   Черкаської області  від 14 квітня 2009 року та відмовити в позовних вимогах в повному обсязі. Оскільки позивачу не було в повній мірі здійснено доплати як дитині війни у зв’язку з відсутністю коштів та механізму фінансування і виплати даного підвищення до пенсії, а також з підстав пропущення позивачем строку  звернення  до адміністративного суду.

Від всіх осіб, які беруть участь у справі  не надійшли клопотання про розгляд справи за їх участю, а тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача,  вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга   підлягає до   відхилення .

У судовому засіданні встановлено, і цього не заперечували сторони, що позивач підпадає під дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та має право на підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18.11.2004 р. визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовим актами.

Внесені у цей Закон зміни п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року , якими обмежувалися дані виплати, - були в подальшому   рішеннями Конституційного Суду України   від 09.07.2007  року № 1-29/2007  та від 22.05.2008 року  за №10-рп/2008 року - визнані неконституційними.  Інших змін до даного закону не вносилося.

Відповідно до статті 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому  в період з дня винесення Конституційним Судом вказаних рішень, тобто з 09 липня по 31 грудня 2007 року по 31 грудня 2008 року та  з  22 травня по 31 грудня 2008 року - відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, - був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування",  і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону, жоден нормативно-правовий акт не передбачає.

Відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував. Доводи управління пенсійного фонду щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни   судом не можуть братися до уваги, так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.  

Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Тому суд прийшов до правильного висновку про допущення відповідачем прав позивача і виніс рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. При цьому посилання апелянта на те, що суд мав застосувати норму ст.100 КАС України і  відмовити в задоволенні позову у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду є безпідставними, оскільки згідно з правилами частини першої статті 100
Кодексу   адміністративного   судочинства  України ( в редакції , що діяла на час винесення судом постанови)  ,пропущення строку звернення до суду є  самостійною  підставою  для  відмови  у  задоволенні  позову за умови,  якщо на цьому наполягала  одна із сторін і суд відповідно до зазначеної норми, не наділений правом ініціювати питання про  відмову  в задоволенні позову з підстав пропущення строку звернення до суду, а у матеріалах справи відсутні дані про те, що відповідач наполягав на застосуванні ст.100 КАС України, як на підставу відмови в позові.

Ч.1 ст. 195 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги .

Згідно ст. 200 КАС України  суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. При вказаних обставинах колегія суддів не знаходить  підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI  «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами»,  ст.ст. 197 ,195  , 198, 200,205,206  КАС  України, колегія суддів  ,-

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі  Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду   Черкаської області від 14 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі  Черкаської області про поновлення пропущеного строку щодо звернення до суду  та стягнення недоплаченої   щомісячної державної соціальної допомоги  -  відхилити.

Постанову Корсунь-Шевченківського районного суду   Черкаської області від 14 квітня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам , які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.


Головуючий :

          Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація