АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-2202/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Пономаренко В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.,
суддівСіренка Ю.В., Пальонного В.С.,
при секретаріПетренко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 12 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, протиправну бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної допомоги «дітям війни», -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, протиправну бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної допомоги «дітям війни», посилаючись на те, що він, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, а тому згідно ст.6 Закону позивачу повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але в розмірах , визначених Законом відповідач надбавку в 2006-2008 роках не виплачував. А тому позивач просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 21.12.2008 року. Визнати бездіяльність відповідача по нарахуванню і виплаті доплати 30% до пенсії. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі нарахувати та виплатити недоплачену, як дитині війни щомісячну державну пенсію за 2006-2008 роки в сумі 4471,20 гривень.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 12 травня 2009 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано бездіяльність відповідача неправомірною щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_6, підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, а також з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV в редакції до внесення змін Законом України № 107-VІ від 28 грудня 2007 року.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області вчинити дії по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії ОСОБА_6 з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, а також з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV (в редакції до внесення змін Законом України № 107-VІ від 28 грудня 2007 року), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами «Про державний бюджет на 2007 рік», «Про державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107-VІ від 28 грудня 2007 року на 2007 та 2008 роки відповідно, та виплатити різницю недоплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області , не погоджуючись з постановою , подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Ч.1 ст. 195 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги .
У відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_6 має статус «дитина війни» та має право на соціальний захист в межах, що був передбачений даним законом на момент його прийняття, і цього не заперечував відповідач. І зокрема, відповідно до норм ст. 6 вказаного Закону має право на отримання щомісячної держаної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовим актами.
Внесені у цей Закон зміни п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, що обмежували ці виплати, - були в подальшому рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1-29/2007 та від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року - визнані неконституційними і втратили свою чинність.
Відповідно до статті 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував. Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом не можуть братися до уваги , так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Тому суд дійшов до правильного висновку, що в період з 22 травня по 31 грудня 2008 року відповідач , як орган , якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них ,- був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року , відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону , жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Суд правильно визначив орган владних повноважень , який порушив права позивача та спосіб захисту позивача від порушення його прав , визнавши протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області щодо відмови провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни та зобов’язавши даний суб’єкт владних повноважень нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_6 недоплачену їй як дитині війни державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком .
Але , задовольняючи позов про зобов’язання відповідача здійснити вказані нарахування у 2007 році , суд першої інстанції не врахував, що згідно з частиною 2 ст.99 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислювався з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно частини 1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. А позивач до суду звернувся 2 квітня 2009 року і таким чином пропустив річний строк звернення до адміністративного суду для захисту своїх прав як дитини війни протягом липня-грудня 2007р. без поважних причин, оскільки йому було відомо, що він має статус дитини війни і на нього розповсюджуються відповідні пільги, частиною з яких він користувався. Відповідач наполягав на застосуванні даного строку, що вбачається з поданого відповідачем заперечення , а тому з цих підстав не підлягала до задоволенню позовна вимога в частині виплат за 2007 рік.
Визначаючи період захисту прав позивача протягом всього 2008 року суд першої інстанції також не врахував , що підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вносилися зміни у Закону України«Про соціальний захист дітей війни» , якими розмір належних виплат обмежувався і ці норми діяли до визнання їх неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року. А отже у суду були підстави для задоволення позову лише за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року , враховуючи , що позивач звернулася до суду 02.04.2009 року . І саме за цей період , а не протягом всього 2008-го року, відповідач зобов’язаний був нараховувати позивачці підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду , якщо визнає, що суд першої інстанції правильну по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Тому враховуючи викладене, постанову суду першої інстанції належить змінити, зменшивши період , протягом якого належить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити нарахування недоплаченої позивачу надбавки як дитині війни, виклавши абзац другий та третій в іншій редакції.
На підставі викладеного, керуючись Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», ст.ст. 196 , 198, 201,205,207 КАС України, колегія суддів ,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 12 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, протиправну бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної допомоги «дітям війни» - змінити в частині визначення періоду, за який підлягає відновленню порушене право та виплати не донарахованої пенсії.
Абзац другий та третій резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:
Визнати дії та бездіяльність управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області щодо не нарахування та не виплати доплати до пенсії ОСОБА_6, як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року - неправомірними.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно , з врахуванням раніше сплачених сум за цей період.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :