АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-829/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 20 Михайленко В. Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.
суддівСіренка Ю.В., Нерушак Л.В.,
при секретаріПетренко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» Шамова Олексія Сергійовича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьк про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_8 звернувся до суду , посилаючись на те, що 28 жовтня 2009 року ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області від імені ОСОБА_9 , надав йому на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, право керувати та продати автомобіль марки NISSAN РАТROL GR 3.0 TDI, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, який зареєстрований 25.11.2006 року в 2-му Донецькому МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України на ім'я ОСОБА_9, про що на ім’я останнього видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) серії НОМЕР_4. А фактично таким чином між ним та відповідачем ОСОБА_10 була укладена угода купівлі-продажу автомобіля марки NISSAN РАТROL GR 3.0 TDI.
Після придбання автомобіля позивачеві стало відомо про те, що згідно постанови Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції м. Донецька від 13.05.2009р. та постанови вказаної ДВС від 17.08.2009р. на майно ОСОБА_9, втому числі і на автомобіль, накладено арешт.
Позивач вважаючи, що він є добросовісним набувачем права власності на автомобіль , просив визнати за ним право власності на вказаний автомобіль та звільнити його з-під арешту.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_8 право власності на автомобіль марки NISSAN РАТROL GR 3.0 TDI, реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі НОМЕР_3, 2003 року випуску.
Звільнено автомобіль марки NISSAN РАТROL GR 3.0 TDI, реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі НОМЕР_3, 2003 року випуску, сірого кольору, з-під арешту (виключення майна з опису), на який Постановою Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку від 13.05.2009 року накладено арешт, як на майно, що належить боржнику ОСОБА_9, який мешкає по вул. Нефтяная, в/ч 4111, буд.11 в м. Донецьку і на якого був зареєстрований зазначений автомобіль, придбаний ОСОБА_8 28.10.2009 року в ОСОБА_10
Звільнено належне ОСОБА_8 майно автомобіль марки NISSAN РАТROL GR 3.0 TDI, реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі НОМЕР_3, 2003 року випуску, сірого кольору, з-під арешту (виключення майна з опису), на який Постановою Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку від 17.08.2009 року накладено арешт, як на майно, що належить боржнику ОСОБА_9, який мешкає по АДРЕСА_1 і на якого був зареєстрований зазначений автомобіль, придбаний ОСОБА_8 28.10.2009 року в ОСОБА_10
Не погоджуючись з даним рішенням , Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішенням, яким відмовити в позовних вимогах позивачу в повному обсязі. При цьому апелянт зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд не врахував, що між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_9 ще 29.11.2006 року був укладений кредитний договір, а з метою забезпечення належного виконання даного кредитного договору був укладений договір застави вищевказаного транспортного засобу і цей автомобіль перебуває під забороною відчудження. А також не звернув увагу, що умови даного договору ОСОБА_9 не виконані. А тому останній не мав права відчужувати заставлений автомобіль .
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень п.2 Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» : «…Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.»
А рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки побудоване на неповному і не об’єктивному розгляді в судовому процесі обставин справи в їх сукупності та ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Так, розглядаючи справу, суд першої інстанції, не зважаючи на наявність об’єктивних даних про те, що автомобіль марки NISSAN РАТROL GR 3.0 TDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 був предметом застави ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»( а.с. 46,48) і ігноруючи клопотання начальника відділу ДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьк про залучення у зв’язку з цим в якості співвідповідача ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» (а.с.50), клопотання залишив без реагування і банк до справи не долучив, хоча вирішення даного спору прямо впливало на права та обов’язки ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» як заставодержателя, чим порушив права апелянта та не забезпечив об’єктивний розгляд справи.
Крім того , судом першої інстанції належними чином не було досліджено всі докази, що були надані сторонами процесу та дійшов до неправильного висновку про задоволення позову.
Як вбачається із матеріалів справи, 29.11.2006 року між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_9 був укладений кредитний договір № 014/11-165/131532 на підставі якого ОСОБА_9 були надані грошові кошти у сумі 30 000,00 (тридцять тисяч) доларів США. З метою забезпечення належного виконання даного кредитного договору, був укладений договір застави транспортного засобу № 014/11-165/131532/762 від 29.11.2006 року, згідно якого ОСОБА_9 ВАТ «Райффайзен банк Аваль» був переданий у заставу належний йому автотранспортний засіб марки NISSAN, модель: PATROL GR 3.0 TDI, року випуску 2003, колір - сірий, об'ємом двигуна 2953 куб. cm. (D), шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
У зв'язку з не виконанням умов вищевказаного кредитного договору, ВАТ «Райффайзен банк Аваль» звернулося з позовом до Кіровського районного суду м. Донецька про стягнення суми боргу. 13.02.2009 року Кіровським районним судом м. Донецька було прийняте рішення по справі № 2-248/09 про стягнення з ОСОБА_9 на користь ВАТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/11- 165/131532 від 29.11.2006 року на загальну суму у розмірі 290 528 грн. 22 коп. Виконавчий лист № 2-248 від 21.01.2009 року пред'явлений на примусове виконання до ВДВС Кіровського РУЮ у м. Донецьку. Виконавче провадження було відкрито постановою про відкриття виконавчого провадження 16.08.2009 року та накладено арешт на все майно боржника.
Станом на 05.05.2011р. зобов'язання за вищевказаним кредитним договором не виконане - сума боргу не сплачена, а вищевказаний автотранспортний засіб перебував в заставі ВАТ «Райффайзен банк Аваль».
Ч.2 ст.14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», передбачає, що обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження). Згідно ч.2 ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Отже право Банку на одержання задоволення з вартості майна, що перебуває в заставі є переважним перед іншими кредиторами і першочерговим в силу Закону. Згідно матеріалів виконавчого провадження, виконавчий лист № 2-248 від 21.01.2009 року пред'явлений на примусове виконання до ВДВС Кіровського РУЮ у м. Донецьку. Виконавче провадження було відкрито постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2009 року та накладено арешт на все майно боржника.
Згідно з ч.1 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно, що перебуває в заставі, в порядку примусового виконання, допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача , який є заставодержателем, тобто, у будь-якої іншої особи, відмінної від стягувача, який не є заставодержателем - відсутні правові підстави для отримання задоволення з вартості заставленого майна.
Згідно ч.3 ст.12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів , на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом та згідно ч.1, 2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» , якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі , які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Тому суд першої інстанції , ухвалюючи рішення, мав врахувати, що ВАТ «Райффайзен банк Аваль», як обтяжувач з вищим пріоритетом , має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження, а у позивача відсутні правові підстави для вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження заставного майна. І , враховуючи ці обставини, підстав для ухвалення вказаного рішення , суд не мав.
Також , визнаючи за ОСОБА_8 право власності на автомобіль марки NISSAN РАТROL GR 3.0 TDI, реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі НОМЕР_3, 2003 року випуску та звільняючи автомобіль з-під арешту, суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що в Україні існує спеціальний порядок купівлі-продажу транспортних засобів, що регламентується Законом України «Про дорожній рух» та Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів». Зокрема ст.34 вказаного Закону передбачає обов’язкову реєстрацію транспортного засобу при вчиненні угоди про його придбання. Пунктом .8 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 обов’язковою умовою для укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу передбачає його попереднє зняття в установленому порядку з обліку в підрозділах Державтоінспекції. А як вбачається з матеріалів справи - ні ОСОБА_9 ,як власник автомобіля, ні його довірена особа ОСОБА_10, автомобіль марки NISSAN РАТROL GR 3.0 TDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 з обліку в органах ДАІ не знімали, і зняти не могли, враховуючи існуючу заборону у зв’язку з заставою цього транспортного засобу. А надання ОСОБА_10 28.10.2009 року ОСОБА_8 довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 4443, на розпорядження, керування та продаж вищевказаного автотранспортного засобу, не дає підстав вважати, що таким чином між ними була укладена угода купівлі-продажу вищевказаного автотранспортного засобу, який на момент укладення угоди перебував в заставі ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та щодо звернення стягнення на який було відкрито виконавче провадження в ВДВС Кіровського РУЮ у м. Донецьку.
Тому суд дійшов до помилкового висновку, визнавши за ОСОБА_8 право власності на автомобіль марки NISSAN РАТROL GR 3.0 TDI, реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі НОМЕР_3, 2003 року випуску та звільнивши автомобіль з-під арешту. У зв’язку з чим вказане рішення має бути скасоване з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів , -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» Шамова Олексія Сергійовича - задовольнити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьк про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту - скасувати.
Відмовити ОСОБА_8 у задоволенні його цивільного позову до ОСОБА_9, ОСОБА_10, Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьк про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :