АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1502/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 39 Ротаєнко Д.С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.,
суддівСіренка Ю.Ф., Нерушак Л.В. ,
при секретаріПетренко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовуючи свій позов, позивач посилалася на те, що вона працює начальником відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ в Монастирищенському районі Черкаської області. 29 листопада 2010 року після ветування Президентом України Податкового кодексу України біля приміщення районної державної адміністрації зібралися суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, для обговорення положень Податкового кодексу в частині стягнення податків з фізичних осіб. Всіх підприємців було запрошено до приміщення райдержадміністрації для обговорення існуючих проблем. Виступаючи на обговоренні проблем роботи податкової інспекції відповідач в своїй промові спочатку скаржився на діючу систему оподаткування та обов'язкові внески до Пенсійного фонду, а потім перейшов до обговорення особи «Раїси Іванівни», не зазначаючи прізвища, при тому, що іншої особи в податковій інспекції з таким ім’ям та по-батькові не має і безпідставно звинуватив її в хабарництві ,а саме в тому, що нібито їй в його присутності була занесена «торба», тому вона змушена була звернутися за захистом своїх прав до суду.
ОСОБА_7 просила суд зобов’язати відповідача спростувати перед головою райдержадміністрації Гончаровим М.І., начальником пенсійного фонду в Монастирищенському районі Черкаської області Гуком Г.Г., начальником податкової інспекції Бенеть Г.Я. поширені ним недостовірні відомості, щодо її роботи в ДПІ та взяття хабара (торби) та стягнути з відповідача на її користь 3000грн. моральної шкоди.
Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11 травня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов’язано ОСОБА_6 спростувати перед головою Монастирищенської районної державної адміністрації Гончаровим М.І., начальником пенсійного фонду в Монастирищенському районі Черкаської області Гуком Г.Г., начальником податкової інспекції Бенеть Г.Я. поширені ним недостовірні відомості, щодо взяття хабара (торби) ОСОБА_7 під час її роботи в ДПІ у такий же спосіб, у який вона була поширена, не пізніше місяця з дня набрання рішення законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 1000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, судові витрати в сумі 197 грн. 33 коп., а всього 1197 грн. 33 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу , в якій просить скасувати рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11 травня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки, суд не в повному обсязі з’ясував обставини, що мають значення для справи та невірно застосував норми матеріального права та не правильно витлумачив докази. Вказуючи, що він ділової репутації позивача не псував і в отриманні хабара («торби») конкретно її не звинувачував, оскільки цей факт не доведено вироком суду, а висловив своє бачення недоліків роботи податкової інспекції.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
А оскаржуване рішення в цілому не відповідає цим критеріям і підлягає скасуванню з винесенням нового рішення, оскільки суд вирішив спір неправильно, не застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні відносини та помилково оцінив докази по справі.
При ухваленні рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_7 суд першої інстанції не врахував обставин за яких відповідачем було висловлено вказану фразу , соціальний статус позивачки та відсутність конкретизації особи на адресу якої було висловлено звинувачення у вчиненні протиправних діянь, що межують з корупцією.
Так, по-перше з пояснень сторін і досліджених судом першої інстанції доказів вбачається, що ОСОБА_6 здійснював свій виступ у рамках обговорення проблем в роботі податкової інспекції за участю представників органів державної влади Монастирищенського району і обнародував факти вибіркового ставлення працівників податкової інспекції до суб’єктів підприємницької діяльності в залежності від вчинення чи не вчинення підприємцями дій, спрямованих на надання певних благ працівникам ДПІ, не обвинувачуюючи при цьому конкретно позивачку ,оскільки він не назвав саме її прізвище, ім’я та по-батькові. А посилання на певні протиправні дії посадової особи на ім’я і по –батькові «Раїса Іванівна» не дає підстав вважати, що поширена інформація стосується саме позивачки, тому , що пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено , що однією з обов’язкових умов для задоволення позову про захист честі , гідності та ділової репутації є поширення недостовірної інформації, що стосується саме конкретної особи – позивача.
По-друге дана заява була зроблена публічно в присутності посадових осіб, відповідальних за дотримання законності в роботі з підприємцями , з метою попередження фактів корупційних діянь , встановлення і покарання винних осіб у їх вчиненні ,задля покращення роботи податкової інспекції. А тому її можна вважати заявою чи скаргою особи , на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов'язків порушено її право, у зв’язку з чим відповідно до висновку, викладених у Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_11 «Про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей)» від 10 квітня 2003 року N 8-рп/2003 - вона ( заява) не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової особи Монастирищенської ДПІ , якою є позивач , яка обіймає посаду начальника відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ в Монастирищенському районі. .
Але задовольняючи даний цивільний позов, суд першої інстанції не врахував цієї обставини , а також положень ст.10 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка передбачає , що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію . Та не врахував практику розгляду Європейським судом з прав людини справ , пов'язаних з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб. При розгляді яких ,застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах "Нікула проти Фінляндії", "Яновський проти Польщі" та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. Тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав, то мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства. Що й мало місце в даному випадку.
Тому жодних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_12 у суду першої інстанції не було , оскільки при його ухваленні суд дійшов до висновків, що не відповідали обставинам справи , неповно з’ясував обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення , та вважав доведеними ті обставини , які такими не були, неправильно застосувавши при цьому норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. У зв’язку з чим відповідно до ст.309 ЦПК України , оскаржуване рішення підлягає до скасування з винесенням нового рішення про повну відмову в задоволенні даного цивільного позову.
Керуючись ст.ст. 307, 308,309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів , -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11 травня 2011 року - скасувати .
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди – відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :