1-120/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року                                                   Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого-судді                                                                             Богдана С.І.

при секретарі                                                                                      Боднар С.П.

з участю прокурора                                                                            Мустеци І.В.                          

та адвоката                                                                                           ОСОБА_1                           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Калуш Івано Франківської області, мешканця АДРЕСА_1, росіянина, освіта середньо-спеціальна, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого, гр.. України,

                     у вчиненні злочину передбаченого ст.. 156 ч.2 КК України,

                                                В С Т А Н О В И В :

          Підсудний ОСОБА_2 06 жовтня 2010 року, біля 12 год., знаходячись в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння , з метою здійснення розпусних дій сексуального характеру та викликати фізичне та моральне розбещення малолітньої ОСОБА_3, яка є донькою від першого шлюбу його дружини ОСОБА_4, діючи умисно, став цілувати малолітню в обличчя та груди, роздягати та оголивши нижню частину тіла малолітньої ОСОБА_3 доторкувався рукою до її статевих органів. Таким чином, своїми протиправними діями, посягнув на статеву недоторканість, нормальний психічний то соціальний розвиток малолітньої.

          В судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю і пояснив, що 06.10.2010 року він знаходився вдома сам. Дружина була на роботі, він був у нетверезому стані. Він включив телевізор, в кімнаті був його малолітній син та малолітня донька дружини. Він несподівано збудився, притягнув дівчинку до себе і став її цілувати в обличчя та груди, гладити руками по всьому тілу. Після цього нічого не пам’ятає, оскільки був в стані сп’яніння, але те, що донька розповідала є правдою, він таке дійсно вчинив.

         Розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати, це сталося під впливом спиртних напоїв.

         Крім визнання, вина підсудного знайшла своє підтвердження письмовими доказами, які маються в матеріалах справи і які підсудний визнав на досудовому слідстві, а також визнав їх в судовому засіданні.

        Аналізуючи зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження, його дії на досудовому слідстві за ст. 156 ч.2 КК України кваліфіковані правильно, оскільки він вчинив розпусні дії щодо малолітньої особи являючись особою яка замінює батька та на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілої.

        Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини які пом’якшують та обтяжують покарання, особу підсудного.

        Те, що підсудний вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, розкаявся у вчиненому, сприяв розслідуванню справи, те що його діями шкоди не заподіяно і потерпіла та її представник до підсудного претензій не мають і ці обставини суд визнає як за пом’якшуючі.

        Те, що злочин вчинено в стані алкогольного сп’яніння суд визнає як за обтяжуючу обставину.

        З врахуванням пом’якшуючих та обтяжуючої обставин, особи підсудного суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, однак йому слід призначити покарання , яке було би достатнім для його виправлення та перевиховання, а тому його слід звільнити від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку.

         На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд –

                                                     З А С У Д И В :

         Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст.. 156 ч.2 КК України і призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

         На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3-х річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки передбачені ст.. 76 КК України, а саме, 1) не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи ; 2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи ; 3) періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

         До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу у відношенні засудженого ОСОБА_2 залишити вибрану –підписку про невиїзд.

         На вирок може бути подано апеляційну скаргу протягом 15 діб з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                                                Суддя                                       Богдан С.І.