АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-1083/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 27 Клочко О.В.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Бондаренко С. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          05 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБондаренка С.І.

суддівХрапка В.Д., Вініченка Б.Б.

при секретаріПетренко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6  на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2011 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про розірвання договору , колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

В червні 2010 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором , обґрунтовуючи свої вимоги тим , що 19 жовтня 2006 року між сторонами був укладений договір про надання споживчого кредиту , на виконання умов якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 24432 долара США строком з 19 жовтня 2006 року до 18 жовтня 2013 року, зі сплатою процентів за користування кредитом  в розмірі 11% річних. Умовами договору передбачено право позивача на підвищення розміру процентної ставки по кредитному договору вдвічі у випадку погіршення фінансового стану відповідача , прострочок у сплаті кредиту та процентів. Відповідач зобов’язався повертати кредит та сплачувати проценти згідно графіку , але умови договору систематично порушує з грудня 2008 року. 19 жовтня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов’язань відповідача за кредитним договором , між сторонами був укладений договір застави транспортних засобів , але відповідач предмет застави не страхує ( не переукладає договір страхування строк дії якого закінчився 18.10.2007 року ) чим порушує п.4.8 кредитного договору. А тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 05.02.2010 року в сумі 16789.34 доларів США , що в гривневому еквіваленті становить 134334.86 гривень та додатково 500 гривень неустойки.

          В подальшому позивачем позовні вимоги були збільшені , обґрунтувавши збільшені вимоги тим , що відповідач продовжує не виконувати умови договору , а тому станом на 21.01.2011 року заборгованість відповідача зросла. В зв’язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 19453.19  долари США , що в гривневому еквіваленті складає 154812.40 гривень та додатково 500 гривень неустойки.

          В лютому 2011 ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про розірвання договору , обґрунтовуючи свої вимоги тим , що 19 жовтня 2006 року між сторонами був укладений договір споживчого кредиту за яким позивач отримав кошти в розмірі 24432 долари США терміном до 18 жовтня 2013 року. Позивач не міг передбачити , що наступить фінансово-економічна криза ,зросте курс долара до гривни, що на думку позивача є істотною зміною обставин. В зв’язку з чим просив розірвати договір кредиту від 19.10.2006 року укладений між позивачем та відповідачем.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2011 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 19 жовтня 2006 року станом на 21 січня 2011 року в загальній сумі 19453.19 доларів США , що еквівалентно 154812.40 гривень.

В зустрічному позові відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

          Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції , ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу , в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права , просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів  апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.308 ЦПК України передбачено , що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а ч.2 ст.308 ЦПК України передбачає також  , що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи первісні позовні вимоги та відмовляючи в задоволенні зустрічних , суд правомірно виходив з того , що відповідачем по первісному позову було не виконано взяте за договором зобов’язання , а тому заборгованість за вказаним договором підлягає стягненню з відповідача ,  підстави ж ,передбачені Законом, для розірвання укладеного договору відсутні.

З матеріалів справи вбачається , що між сторонами 19.10.2006 року був укладений договір про надання споживчого кредиту , за умовами якого банк зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 24432 долара США терміном з 19.10.2006 року по 18.10.2013 року , які позичальник зобов’язався повертати у терміни згідно графіку ,зі сплатою 11% річних за користування кредитом , а у випадках передбачених договором банк може змінити розмір процентної ставки в бік збільшення .

Позивач виконав умови договору та надав кредит. Відповідач умови договору не виконував , тому позивач , на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України, має право вимагати дострокового повернення частини позики , що залишилася , та сплати процентів , належних йому відповідно до ст..1048 ЦК України.

Посилання в апеляційній скарзі  на те , що суд стягнувши борг у доларах США порушив вимоги ст..533 ЦК України , не відповідає дійсності , оскільки стягнувши борг у доларах США , суд одночасно зазначив еквівалент вказаної суми в гривнах.

Не відповідає дійсності зазначений в апеляційній скарзі той факт , що підняття процентної ставки не було погоджено з боржником , так як за умовами договору (п.п.9.2 ) банк ,при наявності підстав вказаних в договорі,  має право збільшити процентну ставку без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору. Підстави , визначені п.9.2 договору , наступили , про що банк, листами  , направленими відповідачу рекомендованими листами, повідомив останнього про зміну процентної ставки.

З розрахунку пені наданого позивачем вбачається , що вона нарахована в межах 1 року. Відповідає також умовам договору нарахований Банком штраф в сумі 500 гривень , оскільки п.7.6 договору визначено , що штраф сплачується за порушення зобов’язань , в тому числі і за порушення термінів виконання зобов’язань.

Доказів того , що банк неправильно провів розрахунки , апелянтом доказів  надано не було.

Відповідно до частини 1 ст.303 ЦПК України встановлено , що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог , заявлених у суді першої інстанції.

Позивач до суду з вимогою про визнання недійсним договору з тих підстав , що договір був укладений на вкрай невигідних умовах не звертався , тому посилання в апеляційній скарзі на такі підстави , виходить за межі вимог , заявлених в суді першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду в суді першої інстанції , не спростовують висновків суду , а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6  відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі 20 днів.

Головуючий :

          Судді :