АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-1380/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.3.2 Русаков Г.С.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Міщенко С. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          27 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМіщенка С.В.,

суддівМагди Л.Ф., Сіренка Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Черкаси апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Каневі в Черкаській області на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі в Черкаській області про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

в с т а н о в и л а :

У липні 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі в Черкаській області про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала на те, що вона є інвалідом  ІІ групи внаслідок захворювань, пов’язаних з проживанням в зоні посиленого радіоекологічного контролю та знаходиться на обліку в Управління пенсійного фонду України в м. Каневі в Черкаській області.

Позивач стверджує, що їй призначена та виплачується пенсія по інвалідності та доплати до неї, але в меншому ніж належить розмірі.

Згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ у всіх випадках розмір пенсій для інвалідів, відносно яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим  по другій групі інвалідності восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю по другій групі інвалідності, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.67 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 року № 231-V «у випадку збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений у відповідності зі ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1;2;3;4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму».

Позивач зверталась із письмовою заявою до відповідача про проведення ним  перерахунку її пенсії по інвалідності, але отримала відмову.

Вважаючи такі дії Управління пенсійного фонду України в м. Каневі в Черкаській області щодо не нарахування та невиплати їй пенсії у розмірі, встановленому згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними, позивач просила суд стягнути з Управління пенсійного фонду України в м. Каневі в Черкаській області на її користь заборгованість із пенсії за період з 02.05.2008 рік по 30.06.2010 рік по основній пенсії 105880 грн. до додаткової пенсії 10729,50 грн., а всього 116609,50 грн. та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Каневі в Черкаській області проводити щомісячну виплату пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, щомісячно.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2010 року позов ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Каневі Черкаської області щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_5 щомісячної доплати до пенсії як інваліду II групи, особі, віднесеній до 1 категорії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Каневі провести ОСОБА_5 нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше виплачених сум за період з 02.05.2008 р. по 30.06.2010 р;

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Каневі провести ОСОБА_5 нарахування та виплату щомісячної державної пенсії як інваліду II групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше виплачених сум за період з 02.05.2008 р. по 30.06.2010 р.

Стягнуто з Управління пенсійного Фонду України в м. Каневі на користь держави витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільних справ - 37,00 грн.

Особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про розгляд даної справи не надали клопотання про розгляд справи за їх участю, а тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

 Заслухавши доповідача,   дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку , що апеляційна скарга на рішення   підлягає до  часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд  першої  інстанції правильно виходив з того, що відповідач повинен здійснити нарахування та виплату пенсій позивачу, виходячи з їх розмірів, встановлених Законом України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".

Ці висновки суду відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Так, відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судом першої інстанцій встановлено, і це не заперечують сторони, що позивач є інвалідом  ІІ групи внаслідок захворювань, пов’язаних з проживанням в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Положеннями статті 14 Закону N 796-XII позивача віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону N 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами IІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону N 796-XII в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Ці норми, хоч і припиняли свою дію у зв’язку з внесенням відповідних змін до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»    Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та   Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року  , але внесені вказаними законами зміни , які обмежували вказані виплати  , Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007  року № 1-29/2007  та   від 22.05.2008 року  за №10-рп/2008 року – , були визнані неконституційними і норми про нарахування пенсії у вказаних розмірах відновили дію з дати проголошення вказаних Рішень.

За таких обставин правильними та такими, що відповідають Закону N 796-XII, є висновки суду попередньої інстанції про те, що позивач протягом вказаного у позові періоду має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі  75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд  першої   інстанцій прийшов до правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону N 796-XII, а не постанов  КМУ  , які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Також суд  правильно не взяв до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону N 796-XII, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Безпідставними також є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів , як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 і 54 Закону N 796-XII, щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону N 796-XII, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію , виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому правильними також є висновок  суду попередньої інстанції щодо протиправності відмови відповідачем у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Отже, суд  першої   інстанції правильно зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсій позивачеві з врахуванням наведених вище розмірів та норм Закону. Таким чином доводи, викладені в апеляційній скарзі , в цілому не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи.

Але при цьому суд допустився помилки при визначенні періоду за який належить здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії позивачу , визначивши проміжок з 02.05.2008 р. по 30.06.2010 р . Оскільки протягом періоду з 02.05.2008р. по   21.05.2008 року діяли   норми , які обмежували нарахування і виплату доплати до пенсії та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю  і в цей період вказані виплати сплачувалися позивачеві в повному розмірі.

 У зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне рішення змінити, зменшивши період за який належить здійснити нарахування позивачу і виклавши абзац 3-й та 4-й в іншій редакції.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не є і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 201 КАС України  суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду, якщо визнає, що суд першої інстанції правильну  по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI  «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами»,  ст.ст. 197 , 198, 201,205,207  КАС  України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

 Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Каневі в Черкаській області на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі в Черкаській області про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задоволити частково.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі в Черкаській області про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  – змінити.

Викласти 3-й та 4-й абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Каневі провести ОСОБА_5 нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше виплачених сум за період з 22.05.2008 р. по 30.06.2010 р. включно .

Зобов’язати  Управління Пенсійного Фонду України в м. Каневі провести ОСОБА_5 нарахування та виплату щомісячної державної пенсії як інваліду II групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше виплачених сум за період з 22.05.2008 р. по 30.06.2010 р включно.

  У решті рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2010 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий :

          Судді :