АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-741/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Чебану М.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.,
суддівМагди Л.Ф., Трюхана Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області на рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 звернулась до Кам’янського районного суду Черкаської області з позовом про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
В позовній заяві позивач просила зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_5 державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 09.07.2007 року.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, має статус дитини війни і згідно ст. 6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка протиправно відповідачем не виплачувалася в повному розмірі.
Рішенням Кам’янського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2010 року позов ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – задоволено частково.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни на підставі ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за рахунок коштів державного бюджету України з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 01 січня 2009 року з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині в позовних вимогах відмовлено
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області оскаржило його та просить скасувати рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2010 року та ухвалити нове рішення суду, відмовивши позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_5 не було в повній мірі здійснено доплати як дитині війни у зв’язку з відсутністю коштів та механізму фінансування і виплати даного підвищення до пенсії.
Особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про розгляд даної справи не надали клопотання про розгляд справи за їх участю, а тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
У відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни і має право на соціальний захист в межах, що був передбачений даним законом на момент його прийняття. І зокрема, відповідно до норм ст. 6 вказаного Закону має право на отримання щомісячної держаної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовим актами.
Внесені п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року у цей Закон зміни, що обмежували виплату вказаної допомоги, - були в подальшому рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1-29/2007 та від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року - визнані неконституційними. Інших змін до даного закону не вносилося.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» ніяких змін до нормативних актів з приводу розміру виплат «Дітям війни» не вносилось, а отже діють норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни в редакції від 18 листопада 2004 року, тобто позивачу повинна виплачуватись надбавка до пенсії як дитині війни, в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Отже в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та протягом часу з 01 січня 2009 року по 06 вересня 2010 року відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, - був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону, жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував. Доводи управління пенсійного фонду щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом не можуть братися до уваги, так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Разом з тим, судом першої інстанції не взято до уваги на те, що відповідно до диспозиції ч.2 ст.2 та ч. 1 ст. 6 КАС України та ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду лише за захистом своїх уже порушених прав. А отже законом визначено, що предметом позовних вимог можуть бути вже вчинені дії і судовий захист можливий лише від дій чи бездіяльності , що вже настали, а не можуть настати в майбутньому. До того ж, суд не може наперед визначити порядок та розмір нарахування і виплати пенсії відповідачу, постільки це не належить до його компетенції, а є виключною прерогативою законодавчої та виконавчої гілок влади. Тому не підлягає до задоволення вимога ОСОБА_5 про зобов’язання відповідача здійснювати нарахування і виплату надбавки на майбутнє, але не зважаючи на це суд задовольнив позов в цій частині, не обмеживши період час за який належить зобов’язати відповідача здійснити відповідні виплати позивачу, тому абзац 2-1 рішення суду першої інстанції підлягає до зміни , шляхом викладення його в новій редакції, з зобов'язанням відповідача провести перерахунок пенсії позивача за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01.01. 2009 року по день ухвалення рішення судом- 06.09.2010 року, враховуючи ту обставину, що відповідач порушував право позивача на отримання доплат як дитині війни і протягом січня-вересня 2010 року.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду, якщо визнає, що суд першої інстанції правильну по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», ст.ст. 197 , 198, 201,205,207 КАС України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області на рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2010 року задоволити частково.
Рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – змінити.
Абзац 2-й рішення викласти в наступній редакції:
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 01 січня 2009 року по 06 вересня 2010 року, з урахуванням виплачених сум, які було проведено за цей період часу.
В іншій частині рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2010 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :