АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1446/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.3 Кащук А.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоНовікова О.М.
суддівКарпенко О.В., Сіренка Ю.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 01 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації про визнання неправомірною відмови у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей у віці до шести років, -
в с т а н о в и л а :
В березні 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації про визнання неправомірною відмови у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей у віці до шести років. В обґрунтування своїх вимог вона вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину - ОСОБА_6, у зв’язку з чим відповідачем було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Вважає, що дана допомога невірно нараховувалась та виплачувалась, оскільки ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Тому позивачка просила визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати ій щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнути на її користь суму недоплаченої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною за 2008 рік в розмірі 9 562 грн.
Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 01 червня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області по невиплаті допомоги по догляду за дитиною у подвійному розмірі за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та зобов’язати зробити перерахунок та виплату допомоги за цей період.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації, у встановлені строки подало на неї апеляційну скаргу в якій, просить вищевказану постанову суду скасувати, а справу направити на новий розгляд в іншому складі суду, так як вважає постанову незаконною, необгрунтованою та постановлену з порушенням норм матеріального права.
В зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином, колегія суддів, відповідно до ст. 197 ч.1 п. 2 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи позов ОСОБА_5 про перерахунок їй допомоги за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, суд першої інстанції посилався на ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції від 9 липня 2007 року), згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З такими доводами суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.
Так, судом встановлено, що позивачка перебувала на обліку Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області та отримувала соціальну допомогу по догляду за дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку і не є суб’єктом загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Статтею 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка регламентує джерела покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, визначено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Згідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції, яка діяла до 01.01.2008 р., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Пунктами 23 та 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно з якими допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» як незастрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, так і застрахованим особам, а також в частині визначення розміру такої допомоги.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI стосовно внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Відповідно до пунктів 5 та 6 вказаного Рішення Конституційного Суду України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Разом з тим, вказаним вище Рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційними положення пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», які діяли по 31 грудня 2008 року.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що з 1 січня 2008 року згідно п. 23 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.. Вказане положення Закону діє у часі, неконституційним не визнавалось, виконується відповідачем і тому в задоволенні позовних вимог в цій частині позивачці слід відмовити.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_5 в частині стягнення подвійного розміру допомоги на дитину, яка потерпіла від аварії на Чорнобильській АЕС, то колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 10 ст.30 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції станом до 01 січня 2008 року) допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України.
З 1 січня 2008 року згідно п. 28 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення про подвійну виплату по догляду за потерпілою дитиною було виключене.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI стосовно внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Таким чином, судова колегія вважає, що норма про подвійну виплату є чинною з 22 травня 2008 року і позивачка має право на подвійну виплату, але виходячи з розміру допомоги по догляду за дитиною відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» яка діяла станом на 01.01.2008 року.
В цій частині вимоги позивачки підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 01 червня 2009 року змінити.
Абзац другий резолютивної частини постанови виключити та замінити його абзацем другим такого змісту: « Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації по виплаті ОСОБА_5 подвійного розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру допомоги що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :