АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1496/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 53 Орел С.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.,
суддівСіренка Ю.В., Пальонного В.С..,
при секретаріБурдуковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу приватного підприємства "Нива" на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства "Нива", третя особа: територіальна державна інспекція праці в Черкаській області про стягнення заборгованості заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Нива" про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди
Обґрунтовуючи свій позов, позивач посилався на те, що з 01 квітня 2005 року по 29 грудня 2006 року він працював на посаді тракториста в даному підприємстві. В день звільнення позивач отримав свою трудову книжку із записами в ній стосовно періоду часу своєї роботи лише з 01.02.2006 року по 29.12.2006 року. Запис стосовно його роботи на даному підприємстві за період з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року в трудовій книжці відсутній. Директор приватного підприємства "Нива" відмовився внести до трудової книжки позивача відомості про його фактичне перебування на посаді тракториста та не в повному розмірі виплатив заробітну плату за період з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року. У зв’язку такими протиправними діями відносно позивача, грубим порушенням його прав та законних інтересів він змушений був звернутися за захистом своїх прав до суду.
ОСОБА_6 просив суд стягнути з приватного підприємства "Нива" на його користь заробітну плату за період з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року в сумі 1038 грн., компенсацію за невикористану відпустку за 2006 рік в сумі 400 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн., а всього 3438 грн.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з приватного підприємства "Нива" на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі за період з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року в сумі 1038грн., та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 400 грн., а всього 1438 грн.
Стягнуто з приватного підприємства "Нива" на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 1400 грн.
Стягнуто з приватного підприємства "Нива" на користь ОСОБА_6 витрати за відправку телеграми в сумі 31 грн. 28 коп.
Стягнуто з приватного підприємства "Нива" на користь держави 171 грн. 00 коп. судових витрат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ,приватне підприємство "Нива" подало апеляційну скаргу , в якій просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 травня 2011 та ухвалити нове рішення, яким в позовних вимогах ОСОБА_6 відмовити повністю, оскільки, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, судом неповно з’ясовані обставини, що мають суттєве значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема на думку апелянта суд не врахував, що позов про стягнення моральної шкоди відповідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП має бути пред’явлений до власника ОСОБА_7, а не безпосередньо до юридичної особи ПП «Нива». А також, стягнувши моральну шкоду не врахував, що її позивачу заподіяно не було по причині відсутності фактів наявності такої шкоди, відсутності протиправних дій відповідача та причинного зв’язку між негативними наслідками та діями відповідача .Також ,на думку апелянта, суд безпідставно стягнув з ПП «Нива» 1038грн. заборгованості по заробітній платі, оскільки позивач працював у вказаний судом період неповний робочий день і по декілька днів на тиждень.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з наступних підстав.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Але при цьому апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
А оскаржуване рішення в цілому відповідає цим критеріям .
Так , розглядаючи спір, суд правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами та дійшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ПП «Нива» 1038грн. заборгованості по заробітній плат та 400грн. компенсації за невикористану відпустку . Оскільки , хоч відповідач свідомо і не здійснював відповідних записів про роботу на посаді тракториста позивача в період з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року , але рішенням суду від 25 листопада 2010 року було встановлено, що ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах на посаді тракториста з ПП «Нива» з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року і згідно цього рішення суду відповідач вніс відповідні записи до трудової книжки, що є беззаперечним доказом виконання ОСОБА_6 трудових обов’язків у вказаний період, який відповідно до вимог ст.61 ЦПК України звільнений від доказування.
А отже , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що за роботу, яку ОСОБА_6 виконував у цей період - ПП «Нива» відповідно до ст.ст.94, 15 КЗпП України мало сплати йому винагороду у вигляді заробітної плати у грошовому виразі та в розмірі, що залежить від складності умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, а також відповідно до ст.83 КЗпП України виплатити компенсацію за невикористану відпустку , оскільки позивач розрахувався з підприємства не використавши відпустку за пропрацьований 2005-й рік. І , враховуючи, що заробітна плата та компенсація ОСОБА_6 роботодавцем виплачена не була, то суд правомірно стягнув її з ПП «Нива» у примусовому порядку.
Визначаючи суму , що належить стягнути з відповідача , суд правильно виходив з того , що її розмір має обчислюватися з розміру мінімальної заробітної плати, оскільки об’єктивні дані про її реальний розмір у справі відсутні, а нижче від встановленого мінімуму , відповідно ст.95 КЗпП України та ст.10 Закону України «Про оплату праці», - заробітна плата бути не може.
При цьому посилання апелянта на те, що позивач працював не повний робочий день є безпідставні, оскільки ПП «Нива» не надало жодного доказу , що підтверджують цю обставину.
Правомірним також є висновок суду про необхідність стягнення з ПП «Нива» моральної шкоди на користь позивача, оскільки статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування працівникові моральної шкоди, яке проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
А стягуючи моральну шкоду, суд правильно визначив розмір відшкодування ( який не оспорюється апелянтом) та відповідача, що має відшкодувати цю шкоду – роботодавця , який допустив заборгованість з виплати заробітної плати .
Посилання ж апелянта на те, що за цю шкоду має відповідати виключно власник чи уповноважений ним орган – керівник підприємства (ЯКИМ , ДО РЕЧІ Є ВЛАСНИК ПП «НИВА»- ОСОБА_7 /а.с.40/) - є безпідставне, оскільки моральна шкода відшкодовується працівникові саме безпосередньо роботодавцем :
- у разу наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника;
- у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя;
- за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
А , заявляючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, позивач вказав, що у зв'язку з несплатою відповідачем заробітної плати у строки, визначені ст. 115 КЗпП України, у зв'язку з чим виникла заборгованість, - він повинен був докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини , що призвело до заподіяння йому моральних страждань, що й врахував суд першої інстанції при ухваленні рішення.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права , при цьому не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Тому, враховуючи правильність вирішення спору судом першої інстанції та ухвалення рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає правильним апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Нива" на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства "Нива", третя особа: територіальна державна інспекція праці в Черкаській області про стягнення заборгованості заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - відхилити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року - залишити без змін .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :