АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-2181/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Кухаренко О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.,
суддівСіренка Ю.В., Пальонного В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -
в с т а н о в и л а :
В 02 лютого 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області та Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, посилаючись на те, що вона, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, а тому згідно ст.6 Закону позивачу повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але в розмірах визначених Законом відповідач надбавку в 2006-2008 роках не виплачував. А тому позивачка просила суд визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та сплатити щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 4471 грн. 20 коп., та зобов’язати відповідача нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.
Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2009 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2006 – 2008 роки.
В іншій частині відмовлено.
В задоволенні позову відносно Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області – відмовлено.
Управління пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області не погоджуючись з постановою , подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно та необ’єктивно з’ясовано обставини справи із порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Особи, які беруть участь у справі, не заявляли клопотання про розгляд справи за їх участю, а тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Ч.1 ст. 195 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги .
У відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_5 має статус «дитина війни» та має право на соціальний захист в межах, що був передбачений даним законом на момент його прийняття, і цього не заперечував відповідач. І зокрема, відповідно до норм ст. 6 вказаного Закону має право на отримання щомісячної держаної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовим актами.
Внесені у цей Закон зміни п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, що обмежували ці виплати, - були в подальшому рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1-29/2007 та від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року - визнані неконституційними і втратили свою чинність.
Відповідно до статті 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував. Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом не можуть братися до уваги , так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Тому суд дійшов до правильного висновку, що в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року відповідач , як орган , якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них ,- був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року , відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону , жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Суд правильно визначив орган владних повноважень , який порушив права позивача та спосіб захисту позивача від порушення його прав , визнавши протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області щодо відмови провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни та зобов’язавши даний суб’єкт владних повноважень нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_5 недоплачену їй як дитині війни державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком .
Водночас , визначаючи період за який належить зобов’язати відповідача здійснити вказані виплати позивачу ,суд першої інстанції помилково не врахував, що згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. А Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено і у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджені не були.
Також суд , задовольняючи позов про зобов’язання відповідача здійснити вказані нарахування у 2007 році не врахував, що відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону, було зупинено і це положення діяло до ухвалення рішення Конституційним Судом України від 9.07.2007 року за №6-рп/2007 року .Тому відповідач, повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2007 році лише з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року , а не повністю за 2007 рік , як суд зазначив в резолютивній частині постанови. Крім того, згідно з частиною 2 ст.99 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду спарви) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислювався з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно частини 1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. А позивач до суду звернулась 2 лютого 2009 року і таким чином пропустила річний строк звернення до адміністративного суду для захисту своїх прав як дитини війни протягом липня-грудня 2007р.. Відповідач наполягав на застосуванні даного строку, що вбачається з поданого відповідачем заперечення (а.с.13-16), а тому з цих підстав не підлягала до задоволенню позовна вимога в частині виплат за 2007 рік.
Визначаючи період захисту прав позивача протягом всього 2008 року суд першої інстанції також не врахував , що підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вносилися зміни у Закону України«Про соціальний захист дітей війни» , якими розмір належних виплат обмежувався і ці норми діяли до визнання їх неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року. А отже у суду були підстави для задоволення позову лише за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року , враховуючи , що позивач звернулася до суду 02.02.2009 року . І за цей період відповідач зобов’язаний був нараховувати позивачці підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду , якщо визнає, що суд першої інстанції правильну по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Тому враховуючи викладене, постанову суду першої інстанції належить змінити, зменшивши період протягом якого належить зобов’язати відповідача здійснити нарахування недоплаченої позивачу надбавки як дитині війни, виклавши абзац другий та третій в іншій редакції.
На підставі викладеного, керуючись Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», ст.ст. 197 , 198, 201,205,207 КАС України, колегія суддів ,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2009 року - змінити.
Абзац 2—й та 3-й резолютивної частини постанови від 27 листопада 2009 року викласти в наступній редакції:
Визнати дії та бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області щодо не нарахування та не виплати доплати до пенсії ОСОБА_5, як дитині війни, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно - неправомірними.
Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно , з врахуванням сплачених сум.
У решті постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2009 року залишити без змін
Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :