УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня місяця 28 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Курської А.Г.,
Суддів: Сокола В.С.,
Філатової Є.В.,
При секретарі: Антипові Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної республіки Крим від 22 грудня 2003 р.,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 12 грудня 2000 р. звернувся з вказаним позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 за його матір'ю ОСОБА_3, померлою у 2000 році та визнання за ним права власності на 1/4 частку вказаної кооперативної квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що його мати ОСОБА_3 у 1976 році зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2, а у 1983 році ОСОБА_3 ОСОБА_2 фіктивно розірвали шлюб з метою покращення житлових умов, при цьому вони продовжували жити однією сім'єю, вести спільне господарство, мали спільні грошові кошти у відділенні ощадного банку №НОМЕР_1. У 1985 році ОСОБА_2 був поставлений на пільгову чергу на отримання квартири в ЖБК № НОМЕР_2 У 1986 році ОСОБА_2 отримав квартиру, поселившись туди разом з матір"ю позивача і проживавши разом з нею до смерті ОСОБА_3, при цьому у 1994 році знов зареєстрували шлюб.
Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2003 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позову.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу, а також доповнення до апеляційної скарги, в яких просить рішення суду скасувати та постановити по справі нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушені норми матеріального та процесуального права.
Виходячи з меж доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Згідно зі статтею 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Цим вимогам закону судове рішення не відповідає.
Відповідно до ч. З ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення
На порушення ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України обставини справи судом з'ясовані без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, доводів та заперечень сторін.
Справа № 22-1011/2006 р. Головуючий суду першої інстанції
Козленко В.В. Доповідач Сокол В.С.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира є майном відповідача ОСОБА_2, яке придбано ним до реєстрації шлюбу з матір'ю позивача - ОСОБА_3 та не може бути включене в склад спадкоємного майна після смерті ОСОБА_3
З матеріалів справи вбачається, що на момент ухвалення рішення суду спірна квартира була продана відповідачем ОСОБА_2 - ОСОБА_4. за договором купівлі-продажу від 9 грудня 2000 року.
Але суд першої інстанції не звернув увагу на ці доводи позивача і не залучив ОСОБА_4, як нового власника спірної квартири АДРЕСА_1, до участі у справі. Таке порушення судом норм процесуального права відповідно до п. 4 ст. 311 Цивільного процесуального кодексу України являється підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.
Крім того, відповідно до копії актового запису про смерть № НОМЕР_3 відділу ЗАГС м. Армавіра Управління ЗАГС Краснодарського краю Російської Федерації відповідач по справі ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1., тобто до ухвалення по справі рішення суду 22 грудня 2003 року. Суд повинен був з"ясувати цей факт і відповідно до вимог ст. 106, 221 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року зупинити провадження у справі у разі смерті сторони по справі і обговорити питання про залучення до участі у справі правонаступника, так як спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Судова колегія звертає увагу суду на те, що відповідно до статті 69 Цивільного кодексу України 1963 року зі смертю ОСОБА_2 припинила дію і видана ним довіреність на ім"я ОСОБА_5 , тобто нез"ясування цієї обставини при вирішенні спору призвело до того, що в судовому засіданні приймала участь особа, яка не мала на це право.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 311, статтями 303, 304, 307, 309, 313, 315, 317, 319, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2003 р. задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автномної Республіки Крим від 22 грудня 2003 року скасувати у повному обсязі і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суддів.Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.