АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ___

Справа № 22-5201/06р.                       Голов. 1 інст.- Долгополов А.М.

Доповідач - Сокол В.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року серпня місяця 28 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого судді   Курської А.Г., Суддів   Сокола В.С,

Філатової Є.В.,

При секретарі Антипові Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі АР Крим про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційними скаргами представника Державної податкової інспекції в місті Сімферополі АР Крим Рибалко Ю.Л. на рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 травня 2006 року і ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 травня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі АР Крим про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги мотивує тим, що наказом №НОМЕР_1 Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим у м. Сімферополі вона була звільнена з посади керівника відділу документальних перевірок юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб з ЗОЛ 1.2005 року по п. 6 ст. 36 КЗпП України. При звільненні були порушені її права, а саме 30.09.2005 року вона одержала попередження за підписом керівника інспекції про те, що відповідно до наказу Державної податкової інспекції України від 13.07.2005 року № 763 "Про зміну в організаційній структурі органів державної податкової служби" і наказом Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 21.09.2005 року № 380 „ Про введення в дію штатного розкладу" змінена організація провадження праці, у зв'язку з чим їй була запропонована посада головного державного податкового інспектора сектора контрольно-перевірочної роботи відділу оподаткування фізичних осіб з посадовим окладом 354 грн. Вона з даним переводом не погодилась, про що надіслала 24.10.2005 року свої заперечення керівнику Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим. Після чого наказом № НОМЕР_1 її звільнили по п. 6 ст. 36 КЗпП України. Своє звільнення вважає незаконним у зв'язку з тим, що відповідно до ч.З ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи по тій же спеціальності, кваліфікації або посаді. їй відповідно до діючих норм повинна була бути запропонована посада з іншим найменуванням, але не нижче тієї, яку вона займала, на її думку посада завідувач сектором, а не посада головного податкового ревізора-інспектора.

Оскільки посада завідувач сектором їй не пропонувалась, тому звільнення по п.6 ст. 36 КЗпП України з формулюванням „відмова від пропозиції роботи" є незаконною. Крім того посилається на те, що наказ ДПІ в АРК від 02.09.2005 року №6715/04-0 „Про кадрові призначення" до законодавчих актів України не відноситься, тому не може обмежувати її права на працевлаштування, а також бути підставою для її звільнення.

В ході судового розгляду справи позивачка доповнила вимоги вказавши, що вакантна посада завідувача сектором не була їй запропонована, оскільки на думку відповідача ця посада є кар'єрним зростанням відносно тієї посади, яку вона займала, а так само у зв'язку з неузгодженням її кандидатури на посаду завідувач сектором замісником начальника ДПІ в АРК. Вважає, що відповідачем порушуються її права. Оскільки доводи відповідача про те, що знов введена посада вища по статусу тієї, яку вона займала не відповідають дійсності, а є лише новими умовами праці. Крім того, на посаду завідува сектором , який займав посаду головного державного податкового ревізор-інспектора відділу документальних перевірок фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб.

Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника відділу документальних перевірок юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, стягнуто з цієї ж податкової інспекції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.12.2005р. по 11.05.2006 р. в сумі 10443,43 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі і виплати середнього заробітку за один місяць в сумі 1980, 65 грн., стягнуто з Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки судовий збір в розмірі 104, 5 грн. в дохід держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

11 травня 2006 р. представника Державної податкової інспекції в місті Сімферополі АР Крим Рибалко Ю.Л. подав до суду заяву про роз'яснення рішення суду, мотивуючи тим, що посада, на яку поновлена позивачка, ліквідована. Ухвалою суду від 19 травня 2006 р. Державній податковій інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим було відмовлено в роз"ясенні рішення суду, суд виходив з того, що до його компетенції не входить роз'яснення виконання рішення суду, а само рішення суду має чітке формулювання на предмет того, на якій посаді повинна бути поновлена позивачка.

Не погодившись ні з ухвалою від 19 травня 2006 р., ні з рішенням Київського районного суду міста Сімферополя від 11 травня 2006 р. представник Державної податкової інспекції в місті Сімферополі АР Крим Рибалко Ю.Л. приніс апеляційні скарги як на ухвалу, так і на рішення суду.

В апеляційній скарзі на ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя від 19 травня 2006 р. представник Державної податкової інспекції в місті Сімферополі АР Крим Рибалко Ю.Л. просить зупинити виконання рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 11 травня 2006 р. в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника відділу документальних перевірок юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя від 19 травня

2006 р. скасувати і прийняти ухвалу, якою роз"яснити рішення    Київського районного суду міста Сімферополя від 11 травня 2006 р.

В апеляційній скарзі на рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 11 травня 2006 р. ставиться питання про скасування рішення суду з постановою нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають суттєве значення для справи, а також на порушення та неправильне застосування норм матеріального права. Крім цього, в апеляційній скарзі на рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 11 травня 2006 р. дублюються доводи апеляційної скарги на ухвалу суду від 19 травня 2005 р. і зазначається, що нероз"яснення судом свого рішення унеможливило його виконання.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Державної податкової інспекції в місті Сімферополі АР Крим Рибалко Ю.Л. дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Суд в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов вірного висновку про те, що наказом Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2005 р. ОСОБА_1 було незаконно звільнено з посади начальника відділу документальних перевірок юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб з 30 листопада 2005 р. відповідно до п. 6 ст. 36 КзПП України за причинами відмови від продовження роботи у зв"язку із зміною суттєвих умов праці. З таким висновком суду колегія суддів погоджується.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог статті 32 КзПП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Судом було встановлено, що позивачка (а.с.6) ЗО вересня 2005 р. була попереджена про зміни в організації виробництва і праці і переводом на іншу роботу в тій же організації відповідно до ст. 32 КзПП України на протязі двох місяців з часу ознайомлення, їй була запропонована посада головного державного податкового ревізора-інспектора сектору контрольно-перевірочної роботи відділу оподаткування фізичних осіб з посадовим окладом 354 грн., тоді як до звільнення позивачка займала посаду начальника відділу документальних перевірок юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб з посадовим окладом 365 грн. в місяць станом на 07 лютого 2005 р. (а.с. 29-30), тобто з пониженням на роботі.

Інших посад позивачці запропоновано не було (з чим сторони не спорили в судах) попри те, що вона не погодилась обійняти запропоновану їй посаду і 24 жовтня 2005 р. надіслала начальнику Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим свої заперечення.

Таким чином висновок суду про те, що позивачка дійсно відмовилась від переводу на нижчестоящу посаду, а не відмовлялась від пропозиції роботи в нових умовах являється вірним і відповідає фактичним обставинам і доказам, на які посилались сторони.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги виключні повноваження відповідача самостійно вирішувати питання про призначення на новостворені посади, що власник не зобов'язаний надавати працівнику повний перелік вакантних посад і тому неправильно примінив матеріальне право, спростовуються матеріалами справи. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 КзПП України відповідач зобов'язаний був за два місяці попередити позивачку про істотні зміни в організації виробництва і праці і запропонувати   продовжити роботу за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. І лише тоді, коли колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір може бути припинено за пунктом 6 статті 36 КзПП України.

Вирішуючи доводи апеляційної скарги на ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 травня 2006 р. колегія суддів вважає за необхідне її відхилити. Суд першої інстанції відповідно до вимог статті 221 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими в разі, коли рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи рішення суду викладене ясно і зрозуміло, чітко названа посада, на яку відповідно до статті 235 КзПП України суд поновив позивачку, тому суд правомірно, виходячи із аналізу змісту заяви про роз'яснення рішення суду, дійшов висновку про те, що заявою відповідач фактично пропонує дати роз'яснення відносно виконання рішення суду, з яким він не погоджується і на яке подав апеляційну скаргу.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не порушив норми процесуального закону, а тому згідно з ч.1 ст. 312 Цивільного процесуального кодексу апеляційні скарги необхідно відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 статті 308 Цивільного процесуального права не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 312, 313, 315, 317, 319, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представника Державної податкової інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Рибалко Юрія Леонідовича на ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя від 19 травня 2006 р. і рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 11 травня 2006 р. - Іванова О.Ю. відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 11 травня 2006 р. і Ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя від 19 травня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців у Верховний Суд України.