Судове рішення #169188
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ___

Справа № 22-4964/06р.                        Голов. 1 інст.- Алсуф'єв В.В.

Доповідач - Сокол В.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року вересня місяця 05 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого судді   Берещанської І.І.,

Сокола В.С, Язєва С.О.,

При секретарі Сафіній Ф.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим на ухвалу Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 травня 2005 року по адміністративній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність та розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1  08 лютому 2005 року звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність та розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим.

Свої вимоги мотивувала тим, що 07.02.2002 року їй призначена наукова пенсія в розмірі 305 грн. 86 коп. 02.03.2004 року вона звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим з заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2004 року на підставі п.З, р.2 Закону України „ Про внесення змін до Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" № 1316-1У від 20.11.2003 року з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року № 257, перелік п.З. Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим № НОМЕР_1 їй було відмовлено в задоволенні заяви про проведення перерахунку пенсії на підставі того, що відповідно Закону України „Про внесення змін в Закон України „Про наукову і науково-технічну діяльність" від 20 листопада 2003 р. № 1316-1V, який вступив в силу з 01 січня 2004 р. , пенсія науковим робітникам призначається при умові звільнення з наукової роботи.

Після отримання роз'яснень ГУ ПФУ в АР Крим від 26.05.2004 року про те, що для перерахунку пенсії таке звільнення не потрібно їй знову було відмовлено Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим № НОМЕР_2 в проведенні перерахунку пенсії, але вже на підставі відсутності необхідного стажу наукового співробітника. Вказані дії та розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста

 

Сімферополя АР Крим ОСОБА_1 вважає незаконними та просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим зробити їй перерахунок пенсії з 01.01.2004 року.

Рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 березня 2005 року скаргу ОСОБА_1. задоволено частково. Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим та розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2004 року та нарахувати їй пенсію в розмірі 740 грн. 99 коп. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість пенсії з 01.012004 року по 08.02.2005 року в розмірі 6 091 грн. 82 коп. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію з урахуванням інфляції на 01.02.2005 року в розмірі 460 грн. 93 коп.

Як вбачається з матеріалів справи Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим не погодилось з рішенням суду і принесло апеляційну скаргу.

Відповідно до діючого на час розгляду судом справи процесуального закону (ст.ст. 294, 139 цивільного процесуального кодексу України 1963 року) суддя встановив, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим не оплачена державним митом і ухвалою від 27 квітня 2005 р. залишив її без руху, надавши строк до 13 травня 2005 р. усунути вказаний недолік. Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим недолік апеляційної скарги не усунуло і 13 травня 2005 р. суддя постановив ухвалу, якою вважав апеляційну скаргу неподаною і повернув заявнику.

17 червня 2005 р. Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим подало до Залізничного районного суду міста Сімферополя клопотання про поновлення строку і апеляційну скаргу на оскарження ухвали судді від 13 травня 2005 р.

Ухвалою Залізничного районного суду міста Сімферополя від 20 червня 2005 р. Управлінню Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим строк на оскарження ухвали судді Залізничного районного суду міста Сімферополя було поновлено.

В судовому засіданні представник Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим Юрченко СВ. підтримав апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення за тими підставами, що Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим не усунуло недоліки апеляційної скарги і тому апеляційну скаргу суддя правомірно вважав неподаною і повернув апелянту.

Заслухавши суддю-доповідача, приймаючих участь у справі осіб, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до діючого на час розгляду судом справи процесуального закону (ст.ст. 294, 139 цивільного процесуального кодексу України 1963 року суддя, встановивши, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим має недоліки у вигляді її неоплати державним митом, залишаючи її без руху і надаючи строк для усунення недоліків, повинен був оповістити

 

про це сторону. Ця вимога закону суддею виконана не була. Крім того, надаючи строк для усунення недоліків до 13 травня 2005 р. суддя, не дочекавшись закінчення цього строку, 13 травня 2005 р. постановив ухвалу, якою вважав апеляційну скаргу неподаною і повернув заявнику.

Враховуючи вище викладене колегія суддів вважає за необхідне ухвалу судді Залізничного району міста Сімферополя від 13 травня 2005 р. відмінити у зв"язку з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 9 розділу V11 Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України судові рішення, що ухвалені в першій інстанції до набрання чинності цим Кодексом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку за правилами цього Кодексу без подання заяви про апеляційне оскарження, якщо строк апеляційного оскарження відповідно до Цивільного процесуального кодексу України 1963 року не закінчився.

Неоскаржені судові рішення, ухвалені в першій інстанції до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, набирають законної сили в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України 1963 року.

На підставі викладеного і керуючись статтями 195, 196, 199, 205, 206, 211, 212, п. 7 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити.

Ухвалу судді Залізничного районного суду міста Сімферополя від 13 травня 2005 року скасувати, справу повернути до суду 1 інстанції для вирішення питання про подальший рух справи.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація