донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
07.06.2011 р. справа №27/29/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
(доповідача):Алєєвої І.В.
Суддів:Величко Н.Л. , Москальової І.В.
за участю
прокурора
представників сторін: Не прибув
від позивача:Не прибули
від відповідача:ОСОБА_1 –за довір.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого
кооперативу "Слобожанський"
на рішення господарського судуЛуганської області
від28.03.2011 року (складене 04.04.2011 р.)
по справі№ 27/29/2011 (Лазненко Л.Л.)
за позовомПрокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, смт. Новопсков Луганської області
доСільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Слобожанський" с. Осинове Новопсковського району Луганської області
простягнення на рахунок місцевого бюджету шкоди в розмірі 4871,54грн. спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Новопсковського району Луганської області звернувся з позовом до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення з Сільськогосподарського виробничо - обслуговуючого кооперативу ”Слобожанський” с.Осинове Новопсковського району Луганської області на користь місцевого бюджету Осинівської сільської ради –17507 грн. 09 коп. збитків, заподіяних державі.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 28.03.2011 року по справі № 27/29/2011 (суддя Лазненко Л. Л.) з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.03.2011 року, позов Прокурора Новопсковського району Луганської області задоволений в повному обсязі, а саме: стягнуто з Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Слобожанський" с. Осинове Новопсковського району Луганської області на користь місцевого бюджету Осинівської сільради «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»шкоду, спричинену внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 4871 грн. 54 коп.; стягнуто в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 48 грн. 71 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 65 грн. 67 коп.
Рішення місцевого господарського суду вмотивоване посиланням на положення ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України. Зокрема, суд дійшов висновку, що прокурором та позивачем підтверджено згідно ст.. 33 ГПК України щодо складових притягнення відповідача до цивільної відповідальності, наявність складу правопорушення та підстав для часткового задоволення позову, з урахуванням ст.. 22 ГПК України, а також доведено заподіяння відповідачем своїми винними діями шкоди, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, що саме протиправна поведінка відповідача спричинила шкоду державі. Судом прийняті до уваги наступні матеріали: постанова від 05.10.2010 р. про відмову в порушенні кримінальної справи, з якої вбачається, що спірна земельна ділянка оброблюється СВОК «Слобожанський»в особі його директора Романченка М. О. без правовстановлюючих документів, а також письмові пояснення громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо робіт на земельній ділянці, розташованої на території Осинівської сільради, акт Держкомзему Луганської області перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.07.2010 р., № 4 від 17.07.2010 р. Також, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено та не надано доказів наявності у нього правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, не спростовано факт самовільного зайняття земельної ділянки. При цьому місцевий господарський суд дійшов висновку, що заперечення відповідача носять суб`єктивний характер та не спростовують позовні вимоги.
Не погодившись з судовим рішенням Сільськогосподарський виробничо-обслуговуючий кооператив "Слобожанський" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог або залишити позовну заяву без розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки прокуратурою Новопсковського району був неправильно визначений орган, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; а також на те, що ні Новопсковська райдержадміністрація, ні Осинівська сільська рада не є власниками чи землекористувачами спірної земельної ділянки та не мають права на відшкодування збитків, бо таке право належить виключно власникам та землекористувачам.
Прокурор Новопсковського району Луганської області у відзиві на апеляційну скаргу доводи апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.
Прокурор та позивач –Новопсковська районна державна адміністрація Луганської області до судового засідання не прибули, хоча про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.05.2011 р. про порушення апеляційного провадження у справі № 27/29/2011 явка представників сторін не визнавалась обов`язковою.
Від Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, у зв`язку з відсутністю коштів на відрядження представника.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.06.2011 року доводи апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити.
Судове засідання апеляційної інстанції переносилось в порядку ст. 77, ст. 86, ст. 101 ГПК України, витренувались додаткові матеріали на підставі ст.. 101 ГПК України.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4-4, ст.81-1, ст.99, ст.101 ГПК України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заперечення, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Донецьким апеляційним господарським судом встановлено, що Новопсковською райдержадміністрацією 01.03.2003 р. зареєстровано за № 148 доповнення до Статуту СВОК ”Слобожанський”. Згідно доповненого до Статуту пункту 1.12: у зв’язку з приєднанням до кооперативу Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ілліча, ідентифікаційний код № 02094324 кооператив бере на себе усі його майнові права та обов’язки в повному обсязі.
Протоколом № 1 від 01.02.2003 р. загальних зборів КСП імені Ілліча Новопсковського району Луганської області зазначено в порядку денному про реорганізацію КСП імені Ілліча, шляхом приєднання до СВОК „Слобожанський” та створення комісії з реорганізації КСП.
Загальними зборами СВОК „Слобожанський” Новопсковського району Луганської області (протокол №1 від 01.02.2003) вирішено надати згоду на приєднання КСП імені Ілліча до СВОК „Слобожанський”, створити комісію по контролю за проведенням процедури приєднання КСП імені Ілліча до СВОК „Слобожанський”, провести реєстрацію змін до Статуту кооперативу, у зв’язку з приєднанням КСП, а також реєстрацію доповнення до Статуту, у зв’язку зі змінами в складі членів кооперативу.
Новопсковською районною радою народних депутатів виданий Колективному сільськогосподарському підприємству ім.Ілліча Державний акт на право колективної власності на землю II- ЛГ №000125 від 16.03.1995 згідно якого останнє отримало у колективну власність земельну ділянку площею 3114,4 га.
Розпорядженням № 219 від 19.04.2004 Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області була скасована державна реєстрація Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ілліча, у зв’язку з його реорганізацією шляхом приєднання до господарського виробничо - обслуговуючого кооперативу ”Слобожанський”, який є правонаступником усіх прав та обов’язків реорганізованого КСП ім. Ілліча.
Наявність правонаступництва відповідача стосовно реорганізованого КСП ім.. Ілліча, яке мало Державний акт на право колективної власності на землю ІІ-ЛГ № 000125 від 16 березня 1995 р. виключає наявність самовільного зайняття земельної ділянки в розумінні ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»(зі змінами та доповненнями).
Згідно ст. 2 ГПК України та рішення Конституційного суду України від 08.04.99 р. № 3-рп/99, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, при цьому прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Пiд поняттям "орган, уповноважений державою здiйснювати вiдповiднi функцiї у спiрних вiдносинах", зазначеним у частинi другiй статтi 2 АПК України, потрiбно розумiти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних дій спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках передбачених законом.
Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно вимог ст. 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно п. 7 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Відповідно до положень пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Таким чином, прокурором в межах наданих законом повноважень щодо представництва інтересів в суді, обґрунтовано подано позов в інтересах держави в особі Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області.
Проте, апеляційний суд не може погодитися з висновками господарського суду першої інстанції про доведеність прокурором вимог про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки (про відшкодування шкоди) та наявність підстав для стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, з огляду на наступне.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Визначення поняття "самовільно зайнята земельна ділянка" витікає із статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" )зі змінами та доповненями) відповідно до змісту якої самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. N312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. за N1223/8544 (надалі – Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.
Відповідно до п. 5.1 зазначеного Порядку, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо) (п.5.6).
Як вбачається, в акті обстеження земельної ділянки від 27.07.2010 р. та акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.07.2010 р. план-схема взагалі не вказана.
Пунктами 6.1, 6.2, 6.4 Порядку визначено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.
Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в листі від 11.06.2009 року №6-11-1904/Д-201,Д-202 "Щодо надання роз'яснення щодо здійснення державного контролю за використанням і охороною земель", вказала, що якщо в акті перевірки зазначено, що земельна ділянка самовільно зайнята, то державний інспектор повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення та видати припис про його усунення.
Протоколи про адміністративне правопорушення і постанови про накладення адміністративного стягнення посадовими особами Держземінспекції у відношенні відповідача не приймалися (доказів її прийняття не надано).
25.07.2007 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №963 „Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу”, якою затверджена зазначена Методика. Згідно п.1 цієї Методики вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (про що зазначено прокурором в позовній заяві), використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.
В силу п.3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 р. N 110, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Колегія суддів зазначає, що тільки всі вказані документи в їх сукупності підтверджують факт правопорушення, за яке стягуються збитки, тому господарський суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про протиправність поведінки відповідача та спричинення останнім шкоди державі.
Судова колегія також враховує, що згідно з рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року №04-06/15 „Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” „У питанні про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо” (п.4.1.1).
Отже, відсутність факту самовільного зайняття земельної ділянки унеможливлює стягнення збитків, оскільки безоплатне користування відповідачем спірною земельною ділянкою не доводиться матеріалами справи.
Зокрема, як в акті обстеження земельної ділянки, так і в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.07.2010 р. відсутні план-схеми спірних земельних ділянок та зазначено, що земельні ділянки оброблені невстановленою особою.
За таких обставин, колегія судів дійшла висновку, що порушення земельного законодавства з боку відповідача ні прокурором, ні позивачем не доведені належними доказами по справі.
Враховуючи викладене, господарський суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення і відмови в позові.
Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.50-51, ст.53, ст.81-1, ст.85, ст.87, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.. 104, ст.105, ст.. 107, ст.. 111 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Луганської області від 28.03.2011 року по справі № 27/29/2011 - скасувати.
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничо - обслуговуючого кооперативу ”Слобожанський” с.Осинове Новопсковського району Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 28.03.2011 року по справі № 27/29/2011 –задовольнити.
Відмовити у задоволенні позову Прокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення з Сільськогосподарського виробничо - обслуговуючого кооперативу ”Слобожанський” с.Осинове Новопсковського району Луганської області –4871,54 грн. збитків, заподіяних державі.
Повний текст постанови складений 14.06.2011 року.
Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва
Судді: Н.Л. Величко
І.В. Москальова