донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.06.2011 р.                      справа №10/142

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гези  Т.Д.

суддівБудко Н.В., Приходько І.В.

при секретарі:Бабечко А.Д.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 –по довір. №6/10 від 11.01.11р.

від відповідача:ОСОБА_2 –по довір. №503 від 20.12.10р.

ОСОБА_3 –по довір. №506 від 20.12.10р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" м. Луганськ

на рішення

господарського суду Луганської області

від31.03.2011 року

по справі№10/142

за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної  компанії "Нафтогаз України" м. Київ

доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"

м. Луганськ

предмет спорустягнення заборгованості за договором поставки природного газу №06/08-290 від 25.02.09р. в сумі

173 430 005грн. 57коп., з яких: 142 796 024грн. 37коп. –основний борг,  13 838 538грн. 53коп. –пеня ,               12 774 936грн. 54коп. - інфляційні, 4 020 506грн. 13коп. - 3% річних (згідно заяви про зменшення позовних вимог №31/10-6826 від 02.07.10р.)

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Луганської області рішенням від 31.03.2011р. по справі №10/142  позовні вимоги  задовольнив  частково.    

             З Публічного  акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації  "Луганськгаз" (далі по тексту –ПАТ "Луганськгаз") стягнуто на користь Дочірньої компанії  "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі по тексту –ДК "Газ України") основний борг за поставлений природний газ у сумі 110 791 668грн. 82коп., пеню у сумі                11 762 907грн. 75коп.; 3%  річних у сумі 4 020 506грн. 13коп., інфляційні нарахування у сумі 12 774 936грн. 54коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що наявними в матеріалах справи доказами:  договором поставки природного газу №06/08-290 від 25.02.09р., Додатковими угодами до Договору, актами прийому-передачі природного газу підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов’язань за договором  з поставки природного газу. Відповідач свій обов’язок зі своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки виконав частково, у зв’язку з чим борг за спожитий природний газ за договором №06/08-290 від 25.02.09р. склав  142 796 024грн. 37коп.

Відповідач позов визнав частково, та надав докази добровільної сплати ним після звернення позивача з позовом до суду частини основного боргу, та вказав, що сума боргу становить 110 791 668,82грн., яка і була стягнута з відповідача. Виходячи з цього судом першої інстанції, в іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Розмір стягуваної пені, за клопотанням відповідача судом зменшено, на підставі п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, на 15%, тобто до 11 762 907грн. 75коп.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.03.09 року по 30.04.10 року в сумі 4 020 506грн. 13коп.  і  інфляційних з березня 2009 року по березень 2010 року в сумі 12 774 936грн. 54коп., нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, визнані судом обґрунтованими, тому задоволені у повному обсязі.

ПАТ "Луганськгаз" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 31.03.11р. по справі №10/142 скасувати.

Заявник вказує на те, що судом безпідставно задоволені позовні вимоги про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки природного газу №06/08-290 від 25.02.09р., оскільки на його думку, суд не звернув уваги на обставини щодо дійсності даного договору.

Скаржник вважає, що позивач, в порушення ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, не направив відповідачу заяву про зміну позовних вимог, чим були порушені права відповідача, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

16.06.11р. представником ПАТ "Луганськгаз" у судовому засіданні апеляційної інстанції подано клопотання, в якій заявник апеляційної скарги посилається на те, що 04.06.11р. набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" згідно якого, підлягають списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію , у тому числі ліквідованих підприємств, суб’єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, НАК "Нафтогаз", що обліковується станом на 01.01.10р. і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Скаржник у клопотанні просить суд врахувати наведені обставини, та скасувати рішення господарського суду Луганської області від 31.03.11р. по справі №10/142 і прийняти нове рішення, яким залишити позов без розгляду.

Судова колегія вважає дане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, у зв’язку з необґрунтованістю заявлення, оскільки на час прийняття спірного рішення Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію"  не був чинний, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість  рішення місцевого  господарського суду у повному обсязі.

ДК "Газ України" у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 31.03.11р. по справі №10/142  залишити без змін, оскільки вважає рішення таким, що прийнято при повному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Позивач у відзиві вказує на те, що судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки природного газу №06/08-290 від 25.02.09р., оскільки даний договір виконувався сторонами, що підтверджується доказами матеріалів справи, та є дійсним, що підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 06.08.10р. по справі №37/312, яке набрало законної сили, про відмову ПАТ "Луганськгаз" у задоволенні позову до ДК "Газ України" про визнання недійсним договору поставки природного газу №06/08-290 від 25.02.09р.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду  у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України,  на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний  господарський суд  не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість  рішення місцевого  господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України  здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції  встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.09 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір №06/09-290 поставки природного газу, згідно якому постачальник зобов’язується передати у власність покупцю природний газ (надалі –газ), за наявності його обсягів, а покупець  зобов’язується прийняти його та оплатити його на умовах цього договору (п.1.1). Договір укладено з додатковими угодами до нього, які маються в матеріалах справи (т.1 арк. справи 19,  20, 21, 22, 23, 24, 25, 26).

Позивач посилається на те, що на виконання умов договору поставки природного газу №06/08-290 від 25.02.09р. ним відповідачу було поставлено природного газу на загальну суму 217 304 078,10грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу (том 1, арк. справи 24-36).

          Позивач стверджує, що відповідач частково –на суму 54 601 291,58грн. - сплатив вартість отриманого газу, у зв’язку з чим станом на 06.08.10 року основний борг склав   162 702 786,52грн.

05.07.10 року позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою вих. №31/10-6826 від 02.07.10 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій він вказав на те, що відповідач  в процесі розгляду справи сплатив частину боргу у сумі 19 905 850,15грн., у зв’язку з чим він просить стягнути з відповідача залишок боргу у сумі  142 796 936,37грн.

Відповідач  у відзиві на позовну заяву позов визнав частково, та надав докази добровільної сплати ним після звернення позивача з цим позовом до суду наступної частки основного боргу, та вказав на те, що сума основного боргу становить  110 791 668,82 грн.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що він ані в суді першої, ані в апеляційній інстанції не заперечує проти того, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки природного газу №06/08-290 від 25.02.09р. складає 110 791 668,82грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач свого обов’язку зі своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені договором поставки природного газу №06/08-290 від 25.02.09р. строки не виконав, чим порушив умови даного договору, та приписи ст. 526, ст. 530 Цивільного кодексу України, тому правомірно стягнув з відповідача на користь позивача основний борг в сумі  110 791 668,82грн.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні решти позовних вимог, а саме в сумі 32 004 355,55грн.

Відповідно до п. 1-1, п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору у таких випадках: спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу, а також, у випадках того, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи те, що відповідач  частково сплатив частину боргу в процесі розгляду справи, позовні вимоги в сумі 32 004 355,55грн. підлягають припиненню, відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3%  річних у сумі  4 020 506грн. 13коп. та інфляційних у сумі 12 774 936грн. 54коп., нарахованих позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за отриманий природний газ за договором поставки природного газу №06/08-290 від 25.02.09р. в сумі 110 791 668,82грн.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції скориставшись своїм правом, наданим йому ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан і ступінь вини відповідача у виникненні спору, задовольнив клопотанням відповідача та зменшив розмір стягуваної пені  на 15%,  тобто  до 11 762 907грн. 75коп.  

Посилання скаржника на те, що у суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки природного газу №06/08-290 від 25.02.09р., оскільки на його думку, суд не звернув уваги на обставини щодо дійсності даного договору, судова колегія вважає безпідставним, оскільки це спростовується доказами матеріалів справи.

В матеріалах справи мається рішення господарського суду міста Києва від 16.08.10р. по справі №37/321, який відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Луганськгаз" до ДК "Газ України" про визнання недійсним договору поставки природного газу №06/08-290 від 25.02.09р. (т.1 арк. справи 129-132).

Зазначене рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.10р. по справі №37/321 (т.1 арк. справи 133 –138).

Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням  третейського  суду,  під  час розгляду однієї справи, не доводяться  знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім цього, судова колегія звертає увагу скаржника на те, що доказами матеріалів справи підтверджується, що сторонами виконувались зобов’язання за  договором поставки природного газу №06/08-290 від 25.02.09р., а саме, позивач поставляв природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі газу, а відповідач частково сплачував отриманий газ, тобто сторони своїми діями погодили укладання спірного договору, а отже зобов’язання по ньому повинні виконуватись сторонами належним чином.

Судова колегія вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що були порушені права відповідача, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не направив відповідачу заяву про зміну позовних вимог.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до заяви про зміну позовних вимог доданий доказ направлення її копії ПАТ "Луганськгаз", а саме: поштова квитанція №7538 від 02.07.10р. та опис вкладення у цінний лист від 02.07.11р. (т. 1 арк. справи 73 -74).

Крім цього, з заяви про зміну позовних вимог вбачається, що представник відповідача Кузьмін був ознайомлений з даною заявою у судовому засіданні 08.07.10р., що засвідчено його підписом  (т. 1 арк. справи 68).

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 31.03.11р. у справі №10/142 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

            П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" м. Луганськ  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 31.03.11р. по справі №10/142 - змінити в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог.

Провадження  у справі, в частині оплаченої в процесі розгляду справи боргу у сумі              32 004 355,55грн. - припинити.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 31.03.11р. по справі  №10/142 –залишити без змін.

Головуючий          Т.Д.  Геза

Судді:          Н.В.  Будко

          І.В.   Приходько

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          1. ДАГС

          1. ГСЛО