Справа № 22-Ц-999/2007                  Головуючий у першій інстанції КОВЕРЗНЕВ В.О.

Категорія - цивільна                                                                      Доповідач - ІВАНЕНКО Л.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З липня 2007 року                                                                                                               м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:       ІВАНЕНКО Л.В.,

суддів:                        СТРАШНОГО М.М.,ШАРАПОВОЇ О.Л.

при секретарі:    ІВАНОВІЙ Н.Б.,

за участю:                  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 квітня 2007 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, ВАТ „ПМК-210" про визнання договору оренди земельної ділянки частково недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 квітня 2007 р. відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради , ВАТ „ ПМК-210" про визнання частково недійсним договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладеного між останніми 29 грудня 2004 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема, вказувала на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги під час постановления рішення у справі, рішення Деснянського районного суду від 16 листопада 2005 року про визнання за нею права власності на гараж та технічний паспорт з МБТІ на підтвердження того, що гараж є об'єктом нерухомості, а не тимчасовою металевою конструкцією. Стверджувала, що висновок суду щодо відсутності у Чернігівського МБТІ правових підстав внесення гаражу до реєстру об"єктів нерухомості суд не перевіряв, це питання не було предметом судового розгляду, а тому його висновок про неправомірність дій МБТІ по реєстрації гаражу є безпідставним.

В судовому засіданні позивачка та її адвокат підтримали доводи апеляційної скарги, ВАТ „ПМК-210" проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду та безпідставність доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

По справі встановлено, що рішенням виконкому Деснянської районної ради депутатів трудящих від 16.05.1990 року № 140 чоловіку позивачки - інваліду

Великої Вітчизняної Війни ОСОБА_4 було дозволено встановити тимчасовий збірно-розбірний металевий гараж біля будинку АДРЕСА_2, без права продажу і передачі іншим особам, без права забудови та облаштування оглядової ями та без виділення ОСОБА_4 в користування земельної ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4помер.

29 грудня 2004 року між Чернігівською міською радою та ВАТ „ПМК-210" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0.2125 га по АДРЕСА_1, на якій частково розміщений вказаний гараж.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 16.11.2005 року, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_1 право власності на гараж біля будинку АДРЕСА_2.

На підставі, вказаного рішення суду Чернігівським МБТІ було зареєстроване право власності ОСОБА_1 на гараж, як об"єкт нерухомості, що по справі підтверджено витягом від 21 березня 2007 року ( а.с. 50).

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції, аналізуючи зібрані по справі докази, обґрунтовано прийшов до висновку , що рішенням Деснянської районної ради № 140 від 16 травня 1990 року ОСОБА_5 було дозволено установку тимчасового збірно-розбірного металевого гаражу, як інваліду, що має транспорт з ручним керуванням, без права забудови, оглядової ями, та передачі, як споруди , іншим особам. Спірний гараж за змістом ст.. 181 ЦК України не є об"єктом нерухомості, окільки за наведеною нормою до таких віднесені земельні ділянки, об"єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Оскільки після смерті ОСОБА_5 позивачка не зверталась до відповідної ради із заявою про виділення їй спірної земельної ділянки в користування, Чернігівською міською радою на умовах оренди частина спірної ділянки була передана ВАТ „ ПМК- 210" і жодних порушень її прав власника збірно-розбірного гаражу не відбулось.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував її права власності на гараж, встановленого рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2005 року та реєстрації цього права Чернігівським МБТІ , апеляційним судом не можуть бути врахованими, оскільки спору щодо права власності позивачки на збірно-розбірний металевий гараж, як рухоме майно, фактично немає і вона вправі розпоряджатись ним на власний розсуд, однак правові підстави розташування даного гаражу на спірній земельній ділянці відсутні, оскільки в порядку, передбаченому законом позивачці ділянка не виділялась. Що стосується реєстрації права власності позивачки на спірний гараж, як об"єкт нерухомості, суд в рішенні зазначив вірно про те, що даний об"єкт за ст.. 181 ЦК України не віднесений до об"єктів нерухомості , а тому таке право позивачки не могло бути зареєстрованим в реєстрі права власності на нерухоме майно і факт проведення такої реєстрації, всупереч положенням ЦК України , не має жодних правових наслідків для позивачки та не свідчить в даному випадку про порушення її прав.

Рішення суду законне та обґрунтоване, а наведені в апеляційній скарзі доводи не містять підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 квітня 2007 р. -залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.