Справа №2-1955 2009

 РІШЕННЯ

 ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

20 серпня 2009р. Стахановський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юрченко І.М., при секретарі Скляр М.В. за участю

позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду, позивач зазначила, що вона народилась в м.Стаханові ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно свідоцтва про народження її батьки: мати - ОСОБА_3, батько -ОСОБА_2.

На даний момент вона досягла повноліття, але продовжує навчання в Стахановському педагогічному коледжі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Термін закінчення даного навчального закладу 30.06.2012р.

Стипендію вона не отримує, так як форма навчання контрактна. Просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі 1\4 частини з усіх видів доходів відповідача щомісячно до закінчення нею навчання.

У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, обґрунтувавши їх доводами, викладеними у позові. Додатково пояснила, що вона мешкає разом з матір’ю. її мати зараз не працює, перебуває на обліку в Стахановському міському центрі зайнятості. Зараз позивачка є студенткою Стахановського педагогічного коледжу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, навчається на стаціонарі, на контрактній формі навчання у зв’язку з чим потребує матеріальної допомоги. Просила задовольнити її позов у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, пояснивши, що він сплачував аліменти на доньку до досягнення нею повноліття. На теперішній час у зв’язку з важким матеріальним становищем він невзмозі платити їй аліменти.

У нього відсутня можливість надати позивачеві матеріальну допомогу. Він раніше працював на ВАТ «Стахановський завод феросплавів», але коли завод перестав працювати, він звільнився, зараз перебуває на обліку у Стахановському міському центрі зайнятості і отримує допомогу по безробіттю. На обліку він перебуває з 31 березня 2009 року, але не отримував ніякої допомоги за березень, квітень та травень. За період з 31 березня 2009року по 31 липня 2009року його сукупний дохід склав всього 918грн.27коп. Зараз він мешкає в іншій родині, яка його утримує, він сам потребує матеріальної допомоги. Він намагався знайти собі роботу, але так і не знайшов, бо зараз в країні криза і роботу знайти дуже важко.

Таким чином, він не має можливості забезпечити потребу позивача в матеріальній допомозі, пов’язаній з її навчанням, просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5) відповідач є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, актовий запис №602. Згідно з довідкою Стахановського педагогічного коледжу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка від 03.06.2009р. №180 (а.с.7) ОСОБА_1 є студенткою даного коледжу. Навчається на контрактній основі денної форми навчання з 01.09.2008року. Термін закінчення навчального закладу 30.06.2012р.

Згідно договору №12 від 26 травня 2008року позивачка навчається у Стахановському педагогічному коледжі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка за денною формою навчання за рахунок власних коштів з 01 вересня 2008 року. Термін навчання студента становить 3 роки 10 місяців (а.с.6). Відповідно до довідки КП «Жилсервіс №8» від 03.06.2009року позивачка мешкає за адресою м.Стаханов, вул.Н.Курченко, 18/63. Ніким не заперечується та відповідно до вимог ч.1 ст.61 ЦПК України вважається доведеним той факт, що позивачка мешкає разом зі своєю матір’ю, відповідач проживає окремо зі своєю родиною, хоча зареєстрований за адресою позивачки.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 шлюб між батьком позивачки ОСОБА_2 та її матір’ю ОСОБА_3 розірвано 31.01.2007р.(а.с.З).

Згідно довідки Стахановського міського центру зайнятості від 07.08.2009року ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітний в Стахановському міському центрі зайнятості з 31 березня 2009року по теперішній час. Дохід за період з 31 березня 2009року по 31 липня 2009року становить 918грн.27коп. (а.с. 16). Таким чином, сукупний дохід відповідача за вказаний період менший за прожитковий мінімум, що дає суду підстави прийти до висновку, що відповідач не може надавати матеріальну допомогу своїй дочці.

Оцінивши позицію відповідача щодо невизнання позову, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідач, не визнаючи позов, навів суду обставини, за яких він не може надавати матеріальну допомогу та надав суду докази, які підтверджують факт того, що він дійсно не має можливості надавати цю допомогу. З урахуванням цього, а також беручи до уваги, що відповідач є безробітним, його доходом є лише допомога по безробіттю, яка за період з 31 березня 2009року по 31 липня 2009року склала всього 918грн.27коп., суд вважає, що у позові слід відмовити, бо на підставі наявних у справі доказів вважає за доведеним той факт, що відповідач не може надавати матеріальної допомоги і це було підтверджено дослідженими у судовому засіданні доказами.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213, 214, 215, 292, 294, 296 ЦПК України, ст.182, 199, 200 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.