Справа №2-1931 2009р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«31» серпня 2009р. м.Стаханов

Стахановський міський суд Луганської області у складі: головуючого судді - Юрченко І.М. при секретарі Скляр М.В., за участі представника позивача: Чіп В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по наданому кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що 14.06.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення № 2 управління регіональної мережі Чіп Валентини Дмитріївни та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 332-07-ПК (далі - Кредитний договір) про надання кредиту в розмірі 10000, 00 грн. Отримані кошти Позичальник зобов’язався повернути в строк до 14.06.2011 року та сплатити проценти і комісійну винагороду Банку за користування кредитом.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов ‘язується повернути кредит та сплатити проценти.

14.06.2007 року між Банком, Позичальником та ОСОБА_3 (було укладено договір поруки № 201/07, згідно якого Поручитель зобов’язується перед Банком відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов’язань за Кредитним договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поруки у випадку невиконання Боржником зобов’язань за Кредитним договором, Позичальник та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Статтею 554 Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно пункту 3.3 Кредитного договору Позичальник зобов’язується щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами у розмірі 281, 25грн. та нарахованими процентами, відповідно до Графіку зниження розміру заборгованості (Додаток 1 до Кредитного договору).

Відповідно до пункту 4.3 Кредитного договору Позичальник сплачує проценти за користування кредитними ресурсами щомісячно, в строк з 1 по 10 число кожного місяця, згідно з Графіком зниження розміру заборгованості (Додаток № 1 до Кредитного договору).

Відповідно до пункту 4.7 Кредитного договору Позичальник сплачує комісійну винагороду за користування кредитними ресурсами щомісячно, в строк з 1 по 10 число кожного місяця у розмірі 175, 00 грн.

Відповідно до статті 526 Кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Згідно пункту 6.1 Кредитних договорів за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з частиною 1 статті 550 Кодексу право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов ‘язання.

З грудня 2008 року Позичальник ухиляється від виконання своїх обов’язків, визначених у Кредитному договорі, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка складається з: заборгованість за основним боргом - 4976, 57 грн., заборгованість зі сплати процентів - 428, 88 грн., заборгованість зі сплати щомісячної комісії - 850, 00 грн., пеня за прострочення сплати основного боргу та щомісячної комісії -1947, 64 грн.

Загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить 8203, 09грн.

Банком неодноразово направлялись листи до Позичальника та Поручителя з вимогою виконання зобов’язань за кредитними договорами, але до теперішнього часу заборгованість не погашена.

Відповідно до абзацу «б» пункту 3.5 Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, у разі невиконання Позичальником взятих на себе зобов’язань, передбачених цим Договором.

Згідно пункту 4.1.7 Положення про Луганську філію від імені Банку в межах повноважень, визначених довіреністю керуючого Філією, встановлено, що Філія може бути позивачем та відповідачем в судах.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії: - заборгованість по кредитному договору № 332-07-ПК від 14.06.2007 за основним боргом - 4976, 57 грн., заборгованість зі сплати процентів -428, 88 грн., заборгованість зі сплати щомісячної комісії -850, 00 грн., пеню за прострочення сплати основного боргу та щомісячної комісії - 1947, 64 грн., усього стягнути суму - 8203, 09 грн. - судовий збір у сумі 82, 03 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 250, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх доводами, викладеними у позові. Зазначив, що відповідно до діючого законодавство суму заборгованості за кредитним договором з відповідачів треба стягнути у солідарному порядку. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідачі у судовому засіданні були відсутні. Про час і місце судового засідання повідомлені належним чином - у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, судовою повісткою. Заяву про розгляд справи за їх відсутністю не надали, причини неявки до суду не повідомили. Відповідно до ст.224 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. В судовому засіданні досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених під час судового засідання. Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана, довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачі не надали заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.

Дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:

Між сторонами склались правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України. Зокрема, відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог— відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до СТ.553ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, поручителі відповідають перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у том ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до пункту 4.7 Кредитного договору Позичальник сплачує комісійну винагороду за користування кредитними ресурсами щомісячно, в строк з 1 по 10 число кожного місяця у розмірі 175, 00 грн.

Згідно пункту 6.1 Кредитних договорів за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з частиною 1 статті 550 Кодексу право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов ‘язання.

У судовому засіданні встановлено, що 14.06.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір№332-07-ПК, відповідно до яких позивач надав йому кредит у розмірі 10000, 00грн. (а.с.6-8). З ціллю забезпечення повернення кредиту було укладено договір поруки 201-07-ПК від 14.06.2007р. (а.с.9), за якими поручителем виступив ОСОБА_3.

Згідно розрахунку заборгованість по кредитному договору №332-07-ПК від 14.06.2007р станом на 10.06.2009р. становить 8203, 09грн. (а.с.4). Оскільки відповідачем жодна з обставин, зазначених за текстом позовної заяви не оспорюється, їх наявність слід вважати доведеною.

За таких обставин позов заявлено обгрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому він підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60 208, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст.ст.526, 546, 547, 550, 553, 554, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по наданому кредиту, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії:

- заборгованість по кредитному договору № 332-07-ПК від 14.06.2007 за основним боргом -4976, 57 грн., заборгованість зі сплати процентів - 428, 88 грн., заборгованість зі сплати щомісячної комісії - 850, 00 грн., пеня за прострочення сплати основного боргу та щомісячної комісії -1947, 64 грн., усього стягнути суму - 8203, 09 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії судовий збір у сумі 82, 03грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 250, 00 грн.

Рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка подається до Стахановського міського суду Луганської області протягом 10 днів, з дня отримання копії рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів по тому - апеляційної скарги. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.