Справа № 22ц-983/2007 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна Карапута Л.В.
Доповідач - Позігун М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ІШУТКО В.М., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.,
при секретарі: ГАВРИЛЕНКО Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 травня 2007 року у справі за скаргою ОСОБА_1на дії та бездіяльність державного виконавця Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 травня 2007 року, якою відмовлено в задоволенні його скарги на бездіяльність державного виконавця ДВС у Новозаводському районі м. Чернігова під час виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.09.2005 року про стягнення на його користь з Чернігівської станції швидкої медичної допомоги 27 124 грн. втраченого заробітку по чеку та в якій, просив усунути порушення, що перешкоджають реальному виконанню рішення суду по виконавчому листу №2-160, а не КЕКВ, зобов'язати державного виконавця порушити кримінальну справу щодо боржника по ст. 382 КК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Незаконність судового рішення апелянт обґрунтовує численними порушеннями судом першої інстанції не лише норм матеріального і процесуального права, а й норм міжнародного права, посилається на невідповідність судового рішення практиці Європейського суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.09.2005 року стягнуто з Чернігівської станції швидкої медичної допомоги на користь ОСОБА_127174 грн. втраченого заробітку за період з 01.09.2002 року по 01.09.2005 року, яке підлягало негайному виконанню. Виконавчий лист №2-160/05 про стягнення з Чернігівської станції швидкої допомоги 27 174 грн. втраченого заробітку було видано 18 січня 2006 року і надійшов на виконання до державного виконавця ДВС у Новозаводському районі м. Чернігова ОСОБА_2 23 січня 2006 року. В цей же день було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з наданням строку для добровільного виконання рішення суду боржником до 29 січня 2006 року. 30 січня 2006 року було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору і державний виконавець приступив до примусового виконання рішення суду. В зв'язку з тим, що виконавчий лист був виданий без зазначення рахунку боржника, з якого необхідно проводити стягнення коштів, державним виконавцем були зроблені відповідні запити до ДГО у м. Чернігові, ВДК у м. Чернігові, управління охорони здоров'я Чернігівської міської ради. В зв'язку з відсутністю коштів на рахунку боржника, за кодом функціональної класифікації видатків було відкрито рахунок на ім'я управління охорони здоров'я, як розпорядника коштів, за яким зарезервовувались кошти для послідуючого списання по зазначеному рахунку, і на який постановою державного виконавця від 02.03.2006 року було накладено арешт.
Проте, рішенням апеляційного суду Чернігівської області від ЗО травня 2006 року було змінено рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.09.2005 року в частині одноразового стягнення з Чернігівської станції швидкої медичної допомоги на користь ОСОБА_1 втраченого заробітку, шляхом зменшення розміру до 20490 грн..
23 червня 2006 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення примусового виконання рішення суду в зв'язку з зазначеним рішенням апеляційного суду та виплатою ОСОБА_1 згідно видаткового касового ордеру від 22.06.2006 року 20834 грн. 64 коп., з яких 20490 грн. згідно рішення апеляційного суду і 344 грн. 64 коп. по виконавчому листу №2-197 від 03.05.2006 року (а.с.34 том 2).
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець провів всі необхідні дії по виконанню рішення суду, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Даний висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає
вимогам закону, оскільки при вчиненні виконавчих дій державним
виконавцем не було порушено законних прав і інтересів скаржника. Неможливість державним виконавцем негайного виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.09.2005 року про стягнення 27 174 грн. втраченого заробітку, пов'язано з об'єктивними причинами, а рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 30 травня 2006 року підтверджується безпідставність вимог ОСОБА_1 щодо необхідності стягнення на його користь 27 174 грн., а не 20490 грн. згідно рішення апеляційного суду, яким змінено рішення місцевого суду в частині розміру
стягнення. Таким чином, оскаржуючи дії державного виконавця та ставлячи вимогу про зобов'язання останнього стягнути на користь стягувача 27124 грн. вимоги ОСОБА_1 зводяться до винесення судом рішення щодо примусу державного виконавця виконати рішення місцевого суду від 28.09.2005 року в скасованій його частині.
За викладених обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування вірного по суті судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.1, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 травня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.