Справа №2-1899 2009р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 «11» серпня 2009р. м.Стаханов

Стахановський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Юрченко І.М.

при секретарі Діановій Н.А,

за участі представника позивача Деріглазової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Акціонерного Комерційного банку "Індустріалбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що 15 травня 2006 року Акціонерним Комерційним Банком "ІНДУСТРІАЛБАНК" (далі - Банк) в особі керуючого Луганської філії АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" Єременка Ігоря Олександровича на підставі кредитного договору № KRA/0400/71/06 від 15.05.2006 року, (далі договір) надано кредит фізичній особі ОСОБА_2 (далі - Позичальник) у сумі 93 500, 00 грн., строком по 14 травня 2012 року включно. Кредит було надано на придбання автотранспортного засобу автомобіля марки SUZUKI модель SWIFT реєстраційний номер НОМЕР_1.

Для забезпечення вимог кредитного договору між Банком та Позичальником укладено договір застави рухомого майна №KRAZ/0400/72/06 від 15 травня 2006 року. Відповідно до цього договору заставодержатель (Банк) мав перевагу перед іншими кредиторами Заставодавця (Позичальника) у разі не виконання останнім зобов’язань по кредитному договору на звернення стягнення на предмет застави. Предметом застави по договору виступало рухоме майно придбане за кредитні кошти, а саме автомобіль марки SUZUKI модель SWIFT реєстраційний номер НОМЕР_1.

Умовами кредитного договору передбачено наступне:

1.   1.     Позичальник зобов’язаний починаючи з «01» червня 2006 року погашати кредит у рівних частках у сумі не менш ніж 1317, 00 грн., та кінцевим терміном погашення кредиту 14.05.2012р. - 1340, 00 грн., та сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом не пізніше 25 числа кожного місяця наступного за звітним, а при повному погашенні кредиту -одночасно з погашенням кредиту (пункт 5.3. кредитного договору);

2.   2.     Починаючи з «01» червня 2006 p., Позичальник зобов’язаний сплачувати Банку нараховану комісію за управління кредитом, отриманим на придбання автотранспортного засобу у розмірі 0, 1 % від суми наданого кредиту щомісячно, не пізніше 25 числа кожного місяця, наступного за звітним. Комісія сплачується за перший місяць користуванням кредиту, але не сплачується за останній. При достроковому погашенні кредиту комісія за управління кредитом нараховується за всі місяці, що залишилися до кінцевого терміну погашення кредиту визначеного п.5.2. цього договору, а саме до 14 травня 2012 року, за винятком останнього місяця, та сплачується позичальником в. момент повного дострокового погашення заборгованості за цим кредитним договором, (пункти 5, 2, 5.4. кредитного договору);

1.   3.     За порушення строку погашення заборгованості за кредитом та/або сплати нарахованих відсотків, комісії Банк може нараховувати пеню в розмірі 1 % від своєчасно не сплаченої суми за кожен день прострочення платежу (пункт 81 кредитного договору);

2.   4.     Банк має право в односторонньому порядку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та можливої неустойки та. достроково стягнути суму заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків та штрафних санкцій, направивши відповідну письмову вимогу Позичальнику, та/або достроково звернути стягнення на предмет застави, у випадку, якщо Позичальником не виконуються умови кредитного договору та з його боку має місце затримання сплати частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць; або перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 %. (десять) відсотків або несплата Позичальником більш однієї виплати у відповідності до п. 5.3. договору, яка перевищує 5 % (п’ять) відсотків суми кредиту (пункт 6.2 кредитного договору).

Починаючи з 26 жовтня 2006 року Позичальником постійно порушуються умови договору в частині своєчасного погашення кредиту, тобто кошти вносилися несвоєчасно, із довгостроковими затримками, та не в повному обсязі, а з 11 вересня 2006 року Відповідач зовсім припинив здійснювати платежі за кредитним договором.

21 березня 2007 року Банк направив Відповідачу лист за № 264, де зазначалося, що позичальник має заборгованість за договором кредиту, і якщо її не буде погашено до 01 квітня 2007 року, Банк вимагатиме дострокового повернення кредиту та сплати відсотків, комісії і неустойки за порушення умов договору. Зазначений лист був отриманий відповідачем, про що свідчить йог підпис на зазначеному документі (додаток № 7), але відповідних дій щодо погашення заборгованості та повернення суми залишку за кредитом у встановлені Банком строки не зробив.

У березні 2009 року Відповідачем здійснено продаж заставного майна, а саме автомобіля марки SUZUKI модель SWIFT реєстраційний номер НОМЕР_1. Грошові кошти в сумі 44 290 грн., отримані від продажу зазначеного автомобіля, були спрямовані на погашення кредитної заборгованості.

Станом на 29.05.2009 року сума заборгованості відповідача перед Позивачем за кредитним договором №KRA/0400/71/06 від 15.05.2006 року, з урахуванням суми, отриманої від продажу предмету застави та спрямованої на погашення заборгованості, становить 70 000, 15 грн., яка складається з:

невиплаченого залишку за кредитом - 64 553, 01 грн.;

заборгованості по відсоткам - 1894, 14грн. за період з 27.03.2009р. по 28.05.2009р.;

заборгованості за комісією - 3553, 00 грн. за період з 27.02.2009р. по 14.05.2012 року (розрахунок заборгованості додається додатком № 9).

Крім того, відповідно до п.8.1. кредитного договору та згідно розрахунку пені від 29.05.2009 року відповідачу нарахована пеня у розмірі 221 895, 82 грн. (додаток № 10), враховуючи той факт, що сума пені значно перевищує суму заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії, Банк вважає доцільним зменшити її до суми 10 000грн. 00 коп.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Закону.

Умовами кредитного договору передбачено право Позивача вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та можливої неустойки та достроково стягнути суму заборгованості по кредитному договору у випадку, якщо Відповідачем не виконуються умови кредитного договору та з його боку має місце затримання сплати частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць. (пункт 6.2. договору).

Відповідно до ч.4 ст. 591 Цивільного кодексу України, «якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до ст.112 цього Кодексу, якщо інше не встановлене договором або законом».

Відповідно до п.4.3. договору застави рухомого майна №KRAZ/0400/72/06 від 15.05.2006 р., при недостатності одержаної від реалізації предмета застави суми для погашення зобов’язань за кредитним договором, заставо держатель має право задоволення недостатньої суми за рахунок іншого майна заставодавця.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача на користь банку суму залишку за кредитом в розмірі 64 553 грн. 01 коп., нараховані відсотки за період з 27.03.2009р. по 28.05.2009р. у розмірі 1894 грн. 14 коп. комісію в розмірі 3553 грн. за період 27.02.2009р. по 14.05.2012, а також пеню у розмірі 10 000 грн. 00 коп., що разом складає 80 000 грн. 15 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх доводами, викладеними у позові.

Відповідач в судовому засіданні був відсутній. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій просив справу слухати без її присутності, також в своїх поясненнях зазначила, що 15.05.2006року вона оформила у кредит автомобіль SUZUKI в Луганському відділенні «Індустріалбанк» та оформила договір страхування в компанії «Страхові традиції». 18.02.2007р. з вини шляхових будівельників в районі Волновахи, вона потрапила в ДТП, про що вчасно повідомила страхову компанію, але гроші їй так і не виплатили. В березні 2007 року, в районі траси Кіровськ - Луганськ, на дільниці, що належить Слав’яносербському УМВД, вона ще раз потрапила в ДТП з вини іншого водія, про що знову вчасно зібрала та здала документи в страхову компанію. Виплати по ДТП «Страхові традиції» затримали. Банк на виплати до страхової компанії не пред’являв Потім вона по акту-приймання передачі передала свою машину банку. Вважала, що претензії банка завищені. Виплату по кредитному договору вона була вимушена припинити, тому що «Страхові традиції» їй не виплатили її збитки по ДТП (а.с.42-44).

На заперечення відповідача представник позивача пояснив наступне. У своїх запереченнях від 30.06.2009 року ОСОБА_2 вказує на те, що вона залишилась без свого автотранспортного засобу, а саме автомобіля марки SUZUKI модель SWIFT реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить їй на праві власності, оскільки передала його по акту прийому-передачі до АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК». Відповідач стверджує, що зазначений автомобіль на теперішній час належить Банку і просить повернути його з метою отримання від страхової компанії ЗАО Фінансова група «Страхові традиції» страхового відшкодування для погашення заборгованості за кредитом.

Але вищезазначені ствердження Відповідача не відповідають дійсності, оскільки зазначений вище автомобіль самостійно продано відповідачем через уповноваженого представника. 30.10.2008 року Банком надано Відповідачу листа на ім’я приватного нотаріуса Луганського нотаріального округу ОСОБА_4, стосовно того, що Банк не заперечує проти надання ОСОБА_2 довіреності іншій особі на розпорядження вищевказаним автомобілем з правом його відчуження. Свідченням того, що зазначене майно вже вийшло із власності Відповідача є копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого автомобіль марки SUZUKI модель SWIFT вже належить новому власникові ОСОБА_5 (зазначений документ додано до позовної заяви).

АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» не отримував від відповідача за актом прийому-передачі автомобіль марки SUZUKI модель SWIFT і його місце знаходження Банку не відомо.

Що стосується відносин між Відповідачем та ЗАО Фінансова група « Страхові традиції», які випливають з договору добровільного страхування автотранспортних засобів від 15.05.2009 р. Банк може пояснити наступне:

15.05.2006 р. ОСОБА_2 (надалі - Страхувальник) уклала із Закритим акціонерним товариством Фінансова група «Страхові традиції» (надалі - Страховик) договір добровільного страхування автотранспортного засобу ТР № 2610, відповідно до якого, Страховик зобов’язався відшкодувати Страхувальнику чи Вигодонабувачу в межах страхової суми, прямі збитки, що виникли протягом строку дії Договору страхування у разі пошкодження, повної загибелі або втрати застрахованого автотранспортного засобу в цілому, або окремих його деталей та частин, внаслідок настання передбачених Договором страхових випадків.

АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» на підставі вищезазначеного договору з письмової згоди страхувальника виступає Вигодонабувачем, оскільки має майновий інтерес до застрахованого транспортного засобу на праві кредитора за кредитним договором № КРА/0400/71/06 від 15.05.2006 року.

Згідно п. 12.4.1 та 12.4.2 зазначеного Договору страхове відшкодування може виплачуватися Вигодонабувачу або Страхувальнику лише за умовою письмової згоди Вигодонабувача або після повного виконання Страхувальником своїх зобов’язань за кредитним договором.

У той час, коли трапилися зазначені у запереченні Відповідача дорожньо-транспортні пригоди, у Відповідача існувала заборгованість по сплаті за кредитним договором, в зв’язку з чим, Банк не надав згоди на перерахування страхового відшкодуванні Відповідачу, а зарахував перераховані 30.05.2007 року страховою компанією кошти у сумі 12 957 грн. 25 коп. на погашення заборгованості за кредитним договором. Зазначеної суми не вистачило для повного погашення заборгованості за кредитом. Слід звернути увагу, що з моменту надання кредиту та до скоєння вказаних дорожньо-транспортних пригод Відповідач сплатив за кредитом лише 7416, 01 грн., при тому що загальна заборгованість за графіком платежу за кредитним договором складала у двічі більше.

Подальші стосунки між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством Фінансова група «Страхові традиції» щодо застрахованого автомобіля, Банку не відомі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та на підставі кредитного договору KRA/0400/71/06 від 15.05.2006 року, і ст.ст.526, 1054 Цивільного кодексу України, позивач наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі, оскільки з боку Позивача виконані усі передбачені умовами кредитного договору та діючого законодавства обов’язки.

Також позивач зазначив, що договірні відносини між Банком та ОСОБА_2 стосовно кредиту, не яким чином не пов’язані з договірними відносинами між ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» та Відповідачем, оскільки це два різних за своєю суттю та змістом договори. Якщо у Відповідача є невирішені питання або вимоги до Страхової компанії то для їх задоволення йому необхідно звернутися безпосередньо до ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. В судовому засіданні досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених під час судового засідання. Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана, довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вислухавши представника позивача, вивчивши заперечення відповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

Між сторонами склались правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України.

Зокрема, відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У судовому засіданні встановлено, що 15 травня 2006 року Акціонерним Комерційним Банком "ІНДУСТРІАЛБАНК" в особі керуючого Луганської філії АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" Єременка Ігоря Олександровича на підставі кредитного договору № KRA/0400/71/06 від 15.05.2006 року, надано кредит фізичній особі ОСОБА_2 (далі - Позичальник) у сумі 93 500, 00 грн., строком по 14 травня 2012 року включно. Кредит було надано на придбання автотранспортного засобу автомобіля марки SUZUKI модель SWIFT реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с. 21-25).

Даний факт ніким не заперечується та відповідно до вимог ч.1 ст.61 ЦПК України вважається доведеним, бо відповідачка сама це підтвердила.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог— відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Умовами кредитного договору передбачено право Позивача в односторонньому порядку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та можливої неустойки та достроково стягнути суму заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків та штрафних санкцій, направивши відповідну письмову вимогу Позичальнику, та/або достроково звернути стягнення на предмет застави, у випадку, якщо Позичальником не виконуються умови кредитного договору та з його боку має місце затримання сплати частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць; або перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 % (десять) відсотків або несплата Позичальником більш однієї виплати у відповідності до п. 5.З. договору, яка перевищує 5 % (п’ять) відсотків суми кредиту (пункт 6.2 кредитного договору).

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст.1050 якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з довідками про розрахунок заборгованості відповідача належні до сплати суми кредиту та відсотків за користування ним в розмірах та у строки визначені в Кредитному договорі ним не сплачувались. Станом на 29.05.2009 року сума заборгованості відповідача перед Позивачем за кредитним договором №KRA/0400/71/06 від 15.05.2006 року, з урахуванням суми, отриманої від продажу предмету застави та спрямованої на погашення заборгованості, становить 70 000, 15 грн., яка складається з:

•   -     невиплаченого залишку за кредитом - 64 553, 01 грн.;

•   -     заборгованості по відсоткам - 1894, 14грн. за період з 27.03.2009р. по 28.05.2009р.;

•   -     заборгованості за комісією - 3553, 00 грн. за період з 27.02.2009р. по 14.05.2012 року (а.с.32-33)

Про наявну заборгованість та необхідність її погашення відповідач повідомлявся позивачем (а.с.30).

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. На підставі пункту 8.1 Кредитного договору позивачем за невиконання зобов’язань за Кредитним договором нарахована пеня.

Умовами кредитного договору передбачено право Позивача вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та можливої неустойки та достроково стягнути суму заборгованості по кредитному договору у випадку, якщо Відповідачем не виконуються умови кредитного договору та з його боку має місце затримання сплати частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць, (пункт 6.2. договору).

Відповідно до ч.4 ст.591 Цивільного кодексу України, «якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до ст.112 цього Кодексу, якщо інше не встановлене договором або законом».

Оцінюючи заперечення відповідача, суд не може прийняти їх до уваги, адже вони не підтверджуються жодним доказом. Що стосується договору страхування, то він був укладений між ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» та Відповідачем, а договірні відносини між Банком та ОСОБА_2 стосовно кредиту, не яким чином не пов’язані з договірними відносинами між ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» та Відповідачем, оскільки це два різних за своєю суттю та змістом договори.

Факт того, що зазначений вище автомобіль самостійно продано відповідачем через уповноваженого представника підтверджується тим, що 30.10.2008 року Банком надано Відповідачу листа на ім’я приватного нотаріуса Луганського нотаріального округу ОСОБА_4, стосовно того, що Банк не заперечує проти надання ОСОБА_2 довіреності ОСОБА_6 на розпорядження вищевказаним автомобілем з правом його відчуження. Свідченням того, що зазначене майно вже вийшло із власності Відповідача є копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого автомобіль марки SUZUKI модель SWIFT вже належить новому власникові ОСОБА_5 (а.с.31).

За таких обставин позов заявлено обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому він підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, ст.ст.526, 546, 549, 591, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного Комерційного банку "Індустріалбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного Комерційного банку "Індустріалбанк" в особі Луганської філії суму залишку за кредитом в розмірі 64 553 грн. 01 коп., нараховані відсотки за період з 27.03.2009р. по 28.05.2009р. у розмірі 1894 грн. 14 коп., комісію в розмірі 3553 грн. за період 27.02.2009р. по 14.05.2012, а також пеню у розмірі 10 000 грн. 00 коп., що разом складає 80 000 грн. 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 користь АКБ "Індустріалбанк" в особі Луганської філії 250 грн. 00 коп. - витрати за інформаційно-технічне забезпечення та 800, 00 грн. - витрати Банку на сплату Держмита.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: