Справа 1-89/2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2007 року Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді С. К.Медвецького при секретарі А.А.Сегеді за участю прокурора Р.А.Джежик захисника І.Є.Задніпровського
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя с Щурівці Гайсинського району, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючого, несудимого; в скоєнні злочинів, передбачених ст. 122 ч.1, 296 ч.1 КК України, -
встановив:
21.11.2006 року близько 21 год. на вул. 1 Травня в м. Гайсині, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, почав наносити ОСОБА_2 удари ногами та руками по різним частинам тіла, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці обличчя, грудей, забійної рани лівої надбрівної ділянки, закритих переломів 8, 9 ребер зліва, закритого перелому тіла грудини, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні підсудний вину визнав частково, каявся у вчиненому, пояснив, що 21.11.2006 року у вечірній час він разом з ОСОБА_2 розпивали спиртні напої у кафе поблизу стадіону „Дружба" в м. Гайсині. Близько 21 год. вони разом вийшли на вулицю, де потерпілий схопив його за груди і намагався вдарити, однак він відхилився та наніс декілька ударів ОСОБА_2 у голову та груди від яких останній упав на землю; переконавшись, що потерпілий живий, він пішов додому.
Крім часткового визнання вини підсудним його вина у вчиненні злочину стверджується такими доказами.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 21.11.2006 року в вечірній час він зі своїми знайомими, серед яких був і підсудний, розпивали спиртні напої в кафе поблизу стадіону „Дружба". Близько 21 год. вони всі разом вийшли на вулицю і попрощалися. Він через дорогу перейшов на інший бік вулиці і пішов додому. Несподівано його наздогнав ОСОБА_1 і безпричинно почав наносити удари руками і ногами по різним частинам тіла від яких він упав на землю та втратив свідомість.
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що вранці 21.11.2006 року її чоловік ОСОБА_2 поїхав в с Кисляк. Близько 22 год. вона зателефонувала потерпілому, але телефон був виключений. Близько 4 год. 22.11.2006 року ОСОБА_2 повернувся додому весь побитий без куртки і взуття.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що 21.11.2006 року близько 23 год. до неї зателефонував її брат ОСОБА_5. і запитав чи був у неї потерпілий, тому що він подзвонив йому на мобільний телефон, але нічого не говорив, однак чути були крики та погрози. Через декілька хвилин телефон виключився. Вона подзвонила дружині потерпілого, однак остання відповіла, що чоловіка вдома немає.
Свідок ОСОБА_5. пояснив, що 21.11.2006 року близько 24 год. до нього зателефонував потерпілий, але нічого не говорив, однак чути були крики та погрози. Через декілька хвилин телефон виключився.
-2-
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що 21.11.2006 року підсудний повернувся додому близько 23 год., напідпитку; видимих тілесних ушкоджень на ньому не було.
За висновком судово-медичної експертизи № 354 від 21.12.2006 року ОСОБА_2 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці обличчя, грудей, забійної рани лівої надбрівної ділянки, закритих переломів 8, 9 ребер зліва, закритого перелому тіла грудини; зазначені тілесні ушкодження утворилися від багаторазової дії твердих тупих предметів і відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує:
· за ст. 122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але спричинило тривалий розлад здоров'я;
· ст. 296 ч.1 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Невизнання вини підсудним суд визнає правомірною позицією захисту власних інтересів і до уваги не приймає, оскільки така позиція ОСОБА_1 і його показання спростовуються наведеними вище переконливим доказами, які беззаперечно підтверджують, що він безпричинно із хуліганських спонукань, наніс потерпілому удари по різним частинам тіла, внаслідок чого останній отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що вчинені злочини стосовно ст. 12 КК України є середньої тяжкості, а також те, що він несудимий, позитивно характеризується, щиро покаявся у вчиненому, має на утриманні неповнолітню дитину - і це, незважаючи на те, що він вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, свідчить про можливість його виправлення і запобігання скоєння нових злочинів у разі призначення покарання у вигляді обмеження волі, зі звільненням від цього покарання на підставі ст. 75 КК України.
У відповідності до ст. 22, 1166 ЦК України вирішуючи заявлений ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення майнової шкоди в розмірі 5 727 грн. з ОСОБА_1, суд виходить з меж заявлених вимог, запропонованих критеріїв визначення завданих йому збитків.
При цьому, з урахуванням пояснень позивачки та обставин справи, зважаючи на те, що потерпілий поніс витрати на лікування, суд вважає, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ОСОБА_2. 244 грн. майнової шкоди (а.с. 118-124). В іншій частині позову про відшкодування майнової шкоди необхідно відмовити через недоведеність вимог, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що підсудний забрав у потерпілого мобільний телефон, взуття і шкіряну куртку. Крім цього, потерпілим не надано достовірно допустимих доказів того, що він перебував на санаторно-курортному лікуванні і поніс витрати за лікування в сумі 2 760 грн. та витрати на харчування в сумі 253, 95 грн.
У відповідності до ст. 23, 1167 ЦК України, вирішуючи заявлений ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення моральної шкоди в сумі 12 000 грн. з ОСОБА_1, суд виходить з меж заявлених вимог, змісту та обсягу моральних страждань потерпілого, запропонованих критеріїв визначення розміру збитків, а також відсутність в судовому засіданні доказів, що умисел ОСОБА_2. обумовив настання шкоди.
При цьому суд, з урахуванням пояснень потерпілого та обставин справи визнає, що ОСОБА_2 зазнав моральних страждань у вигляді фізичного болю, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, що призвело до погіршення його стану здоров'я, приниження честі і гідності внаслідок протиправних дій підсудного, неможливості тривалий час вести звичний спосіб життя, в зв'язку з перебуванням на лікуванні.
При визначенні розміру відшкодування, суд враховує вимоги розумності і справедливості, необхідності забезпечення належної компенсації моральних втрат потерпілої, а також те, що підсудний ніде не працює, немає постійного заробітку, на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, тому розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає в сумі 3 000 грн.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає, що з підсудного необхідно стягнути на користь потерпілого 150 грн. за надання юридичної допомоги.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -
-3-
присудив:
ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні злочинів, передбачених ст. 122 ч.1, 296 4.2 КК України і призначити покарання:
· за ст. 122 ч.1 КК України - три роки позбавлення волі.
· за ст. 296 ч.1 КК України - два роки обмеження волі.
Застосувавши ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо протягом трьохрічного іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та щомісячно у визначений органами кримінально-виконавчої системи з'являтися на реєстрацію.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній - підписка про невиїзд.
Позов ОСОБА_2. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. 244 грн. майнової шкоди, 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 150 грн. за надання юридичної допомоги.
На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд.
Суддя