Справа №1-492/2007

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2007 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді:                                                        Бандури І.С.

при секретарі:                                                                Загірній Л.П.

з участю прокурора:                                                      Сукача О.О.

Шаповалова ВТ.

захисників:                                                                     ОСОБА_1

ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.  Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця смт.  Кринички Криничанського району,  Дніпропетровської області,  українця,  громадянина України,  освіта не повна середня,  зареєстрованого та проживаючого в с.  Дахталія Крижопільського району. Вінницької області,  не одруженого,  не працюючого,  не судимого,  за  ст.  186 ч.2 КК України.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця а Заозерне Хабаровського краю Росія,  українця,  громадянина України,  освіта не повна середня,  зареєстрованого та проживаючого в а Верби Дубенського району,  Рівненської області,  не одруженого,  не працюючого,  раніше судимого 13 квітня 2006 року Фастівським міським судом Київської області по  ст. 186 ч.1, 69 КК України до 5 років позбавлення волі,  з іспитовим строком на 3 роки,  за  ст.  186 ч.2 КК України за  ст.  186 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3,  21.03.2007 року,  приблизно з 12 годин,  разом зі своїм товаришем ОСОБА_4  розпивали спиртні напої. Цього ж дня,  приблизно в 18 годин,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4,  проходячи по території парку «Юність»,  розташованого по пр-ту 50-річчя Жовтня,  7 в м.  Києві,  побачили раніше незнайомого їм неповнолітнього ОСОБА_5.,  який йшов назустріч їм по парку. В цей час ОСОБА_3 та ОСОБА_4.  вирішили заволодіти майном неповнолітнього ОСОБА_5.,  чим вступили між собою в попередню злочинну змову. З метою виконання свого злочинного умислу,  ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4,  діючи погоджено між собою,  підійшли до неповнолітнього ОСОБА_5. та попросили його показати їм свій мобільний телефон. Не підозрюючи про дійсні наміри ОСОБА_3. та

ОСОБА_4  неповнолітній ОСОБА_5 витягнув з кишені своєї куртки належний йому мобільний телефон «Соні Еріксон J 230 І» та став показувати його ОСОБА_3 та ОСОБА_4  В цей час ОСОБА_4,  продовжуючи далі свої злочинні дії,  з метою обернення на свою користь та особистого збагачення вихопив з руки неповнолітнього ОСОБА_5. мобільний телефон «Соні Еріксон J 230 І»,  ціною 350 гривень,  який передав ОСОБА_3 та разом з ним з місця вчинення злочину втекли,  завдавши гр. ОСОБА_6 - матері неповнолітнього ОСОБА_5.,  матеріальну

шкоду.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  винними себе визнали повністю і пояснили,  що 21.03.2007 року,  приблизно в 18 год.,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  знаходячись на території парку „Юність",  розташованого по пр. 50-річчя Жовтня, 7 в м.  Києві,  за попередньою змовою у неповнолітнього ОСОБА_5. відкрито викрали мобільний телефон «Соні Еріксон J 230 І»,  при обставинах зазначених в обвинувальному висновку.

У вчиненому розкаюються. Показання   підсудних   ОСОБА_3  та   ОСОБА_4   відповідають фактичним  обставинам справи  і  ними  не  оспорюються,   а тому  суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудних.

При таких обставинах вина підсудних ОСОБА_3. та ОСОБА_4  у вчиненні злочину передбаченого  ст.  186 ч.2 КК України повністю доведена,  а тому злочинні дії ОСОБА_3.,  слід кваліфікувати за  ст.  186 ч. 2 КК України за ознакою „ відкрите викрадення чужого майна (грабіж),  із застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого,  за попередньою змовою групою осіб",  а злочинні дії ОСОБА_4  слід кваліфікувати за  ст.  186 ч. 2 КК України за ознакою „ відкрите викрадення чужого майна (грабіж),  із застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого вчинене повторно,  за попередньою змовою групою осіб".

Призначаючи міру покарання підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого,  особу підсудних,  що ОСОБА_3 раніше не судимий,  характеризується посередньо,  його молодий вік,  підсудний ОСОБА_4.  раніше судимий,  вчинив злочин в період іспитового строку,  обставини,  які пом'якшують покарання,  що підсудні повністю визнали свою вину щиро розкаялись у вчиненому,  обставину що обтяжує покарання,  що вчинили злочин в стані алкогольного сп'яніння,  а тому за таких обставин покарання підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4  слід призначити у виді позбавлення волі,  оскільки їх виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

Суд також вважає,  що до призначеного покарання ОСОБА_4  слід частково приєднати не відбуту частину покарання 1(один) місяць позбавлення волі за вироком Фастівського міського суду Київської області від 13 квітня 2006 року.

Речові докази по справі - вирішити у відповідності до вимог  ст.   ст.  81,  330 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись  ст. 323,  324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбачених  ст.  186 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 4 ( чотирьох ) років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.

Строк покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання,  тобто з 28 березня 2007 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 залишити попередню -тримання під вартою в слідчому ізоляторі Держдепартаменту України з питань виконання покарань № 13 м.  Києва.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених  ст.  186 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 5 ( п'яти ) років позбавлення волі.

Згідно  ст.  71 КК України,  за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання 1 (один) місяць позбавлення волі за вироком Фастівського міського суду Київської області від 13 квітня 2006 року і остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді 5 ( п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.

Строк покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з дня його затримання,  тобто з 10 квітня 2007 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_4 залишити попередню -тримання під вартою в слідчому ізоляторі Держдепартаменту України з питань виконання покарань № 13 м.  Києва.

Речові докази по справі - мобільний телефон „Соні Еріксон J 230 І",  які передані потерпілому ОСОБА_7. на зберігання під розписку - повернути потерпілій ОСОБА_6,  а ксерокопію гарантійного талону на мобільний телефон та сім-картку оператора мобільного зв'язку „Діджус",  які знаходяться при матеріалах кримінальної справи - залишити при матеріалах кримінальної справи.

Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м.  Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м.  Києва,  а засудженим,  який перебуває під вартою,  в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.