Справа №2-1653-1/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2007 р. м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.
при секретарі Співакову 1.1.
з участю представника позивача Комісарової Т. А.
представника відповідачів ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі законних представників ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2007 р. Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2 про їх виселення, а також виселення їхніх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4. з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Посилається на те, що при підписанні актів прийому-передачі житлових приміщень відповідно до розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 15.06.2005 р. „Про прийняття до комунальної громади Святошинського району м. Києва житлових будинків" було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 самовільно, без ордеру та реєстрації займає сім"я з чотирьох осіб ОСОБА_1., ОСОБА_2 та двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Просить позов задовольнити та винести рішення, яким виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з державної квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також ними в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4. був поданий зустрічний позов до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (надалі по тексту - КПУЖГ у Святошинському районі м. Києва) та Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов"язання Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації укласти договір найму з ОСОБА_1
У судовому засіданні представник Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (надалі -КПУЖГ у Святошинському районі м. Києва) позов підтримав у повному обсязі та просить виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з державної квартири АДРЕСА_1 у м. Києві без надання іншого жилого приміщення. Проти зустрічного позову заперечує.
Представник відповідачів заперечує проти позову КПУЖГ Святошинського району м. Києва про виселення сім"ї з квартири АДРЕСА_1 у м. Києві без надання іншого жилого приміщення та просить задовольнити зустрічний позов і винести рішення, яким визнати право користування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. квартирою АДРЕСА_1 у м. Києві та зобов"язати Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію укласти договір найму з ОСОБА_1
Представник Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації у судове засідання не з"явився. Про місце і час розгляду справи Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація повідомлялась належним чином. У наданому до суду листі підтримує вимогу про виселення ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4..
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов КПУЖГ Святошинського району м. Києва задоволенню не підлягає, а зустрічний позов ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 29.04.2002 р. ОСОБА_1. Київською міською адміністрацією був виданий ордер № 167 сер.А на право зайняття жилого приміщення жилою площею 14, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Вказаний будинок знаходився на утриманні та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спежитлофонд" і за своїм правовим статусом значився як гуртожиток (а.с. 17).
Відповідно до довідки, виданої Київським акціонерним товариством закритого типу „Каштан", у 1998 р. адміністрацією та профкомом було прийняте спільне рішення про надання додаткової житлової площі сім"ям при народженні другої дитини. Керуючись цим рішенням, ОСОБА_1. із сім"єю була вселена у другу кімнату АДРЕСА_1(а.с. ).
Відповідно до розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 15.06.2005 р. № 931 „Про прийняття до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва житлових будинків та актів прийому-передачі від 29.12.2006 p., Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва був виданий наказ № 215 від 27.12.2006 р. „Про прийняття в оперативне управління ЖЕО-805, 808, 810, 813 житлових будинків від КП „Спецжитлофонд". На цій підставі, актом прийому-передачі житлового фонду, житловий будинок № 81 по вул. Верховинній був переданий з утримання КП „Спецжитлофонд" в оперативне управління КПУЖГ Святошинського району м. Києва (а.с. 6-8).
Відповідно до довідок з місця проживання сім"ї та реєстрації, що виписані ЖЕО-808 КПУЖГ у Святошинському районі, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4., у квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований.
2
Представник позивача просить виселити без надання іншого жилого приміщення відповідачів із квартири АДРЕСА_1, як осіб, що самоправно зайняли це житлове приміщення, керуючись ч.3 ст. 116 Житлового кодексу України.
Представник позивача стверджує, що відповідачі проживають у спірній квартирі без ордеру та реєстрації, а тому вони вважаються такими що самоправно вселились у спірне приміщення, у зв"язку з чим підлягають виселенню. Суд, не погоджуючись із вимогами представника позивача, вважає, що між наймодавцем та наймачем існував договір найму квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст. 61 Житлового Кодексу України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення.
Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Суд вважає, що права та обов'язки у сторін виникають з моменту укладення договору. Саме з цього моменту у наймача виникає право на житлове приміщення, а володіння і користування буде правомірним. Видача ордеру цього права не породжує, а лише передбачає його виникнення в майбутньому при настанні певних юридичних фактів, зокрема при вселенні в житло особи на підставі ордера. Тільки за наявності останнього слід вважати, що оферта у формі ордера цією особою акцептована, а між сторонами виникають відносини соціального найму. Отже, договір соціального найму є укладеним з моменту заселення наймача у надане приміщення, оскільки саме це породжує у нього і наймодавця права і обов'язки щодо житла. Також суд вважає, що житлові органи, а саме КП „Спецжитлофонд" і КПУЖГ Святошинського району м. Києва фактично вступили у договірні відносини з відповідачами, оскільки відповідачі проживали у спірному приміщенні, отримували від КП „Спецжитлофонд", а з 2007 р. - від ЖЕО-808 КПУЖГ Святошинського району м. Києва рахунки на сплату житлово-комунальних послуг і сплачували їх (а.с. 42-46).
Зважаючи на те, що відповідачі вселились у спірне житлове приміщення без ордеру, але з відома органів, що винесли рішення про надання житлового приміщення, а саме за спільним рішенням адміністрації КАТЗТ „Каштан" і профспілкового комітету підприємства цієї організації, де з 1987 р. по 2004 р. працювала ОСОБА_1., ці дії не можуть вважається самоправним вселенням, оскільки самоправними визначаються дії, що свідчать про займання житлового приміщення особою, яка усвідомлювала, що права на це вона не мала, або зайняла помешкання після відмови відповідного органу в його наданні. Отже, якщо ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зайняли спірне житлове приміщення без ордеру, але на підставі якогось дозволу, то вони не можуть вважатися такими, що самоправно зайняли житлове приміщення.
Дослідивши зібрані докази та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про не обгрунтованість позову Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва і водночас вважає обгрунтованим позов ОСОБА_1., ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Керуючись ст. 61 Житлового кодексу України, ст. 638 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 205, 209, 212-215, 218, 292 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення відмовити.
Вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі законних представників ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право користування квартирою АДРЕСА_1.
Зобов"язати Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію укласти договір найму житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.