ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5129/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.,
при секретарі Литвин Ю.Ю.,
за участю
представника позивача – Стежко Ю.Ю.,
представника відповідача –Колоти В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крістіна»до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Крістіна», звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, навівши в їх обґрунтування доводи, викладені в позові, зокрема щодо неможливості роздрукування чеків через відсутність електроенергії, а також пропуску відповідачем строку застосування адміністративно-господарських санкцій, до яких відносяться санкції, визначені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Відповідач, Дніпропетровська міжрайонна державна податкової інспекції Дніпропетровської області, проти задоволення позову заперечував. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволені позову з мотивів, викладених в запереченнях проти нього.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, а також норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи посадовими особами відповідача на підставі наказу від 18.03.11 №225 та направлень від 18.03.11 проведено фактичну перевірку відповідача щодо дотримання останнім порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтва, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби фактичних перевірок унормовані ст.80-81 ПК. Копія наказу має бути вручена платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки. Посадові особи податкового органу вправі приступити до проведення перевірки за умови пред’явлення направлення на проведення такої перевірки. Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні направлення від 18.03.11, видані посадовим особам відповідача для проведення фактичної перевірки ПП «Кристіна». З копії розписки, наданої відповідачем, вбачається, що директор ПП «Кристіна» особисто ознайомлений з направленнями на перевірку та наказом від 18.03.11 №225.
Результати проведеної фактичної перевірки Позивача оформлені актом від 18.03.11 за №054/04/17/23/19154898. За висновками вказаного акта Позивачем порушено вимоги п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме: не оприбутковано готівкові кошти у повній сумі її фактичних надходження у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків від 28.11.08 у сумі 4 000 грн., не оприбутковано готівкові кошти в касовій книзі підприємства у сумі їх фактичних надходжень 18.11.08 у сумі 5 000 грн.; не оприбутковано готівкові кошти в касовій книзі підприємства у сумі їх фактичних надходжень 02.02.09 у сумі 300 грн.
Враховуючи висновки, зазначені в акті перевірки, Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форма «С» від 07.04.11 № 0000762306, яким до Позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46 500,00 грн.
Суд зазначає, що порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637 (далі – Положення № 637).
Так, відповідно до п.2.6 означеного нормативно-правового акту уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних
звітних чеків РРО (даних РК). При цьому суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Викладене узгоджується з наведеним в п.1.2 Положення визначенням «оприбуткування готівки», відповідно до якого оприбуткування готівки – це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних
надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі
обліку розрахункових операцій.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Позивачем здійснюються готівкові операції з застосуванням РРО. Порядок ведення книги обліку розрахункових операцій визначений Порядком реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом ДПАУ від 01.12.00 №614 (далі – Порядок). Аналіз положень означеного Порядку дозволяє суду дійти висновку, що проведення підприємством обліку готівки в касі у книзі обліку розрахункових операцій здійснюється шляхом щоденного виконання у такій книзі записів про рух готівки та суми розрахунків.
З наведених законодавчих приписів випливає, що оприбуткування готівки включає сукупність законодавчо встановлених дій, зокрема, для підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки при продажу товарів (послуг) із застосуванням РРО, тобто для Позивача, - реєстрацію таких коштів через РРО та відображення цієї готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.
Щодо посилань позивача на неможливість роздрукування чеку у зв’язку з відсутністю електроенергії, суд зазначає, що за змістом п.7.5 Порядку про факт відключення електроенергії має бути здійснений запис в книзі ОРО за обліком розрахункових квитанцій. А саме, у графі 2 розділу 2 книги ОРО замість номера Z-звіту вказується номер розрахункової книжки, що використовувалась під час відключення електроенергії, якщо наприкінці робочого дня фіскальний звітний чек не роздруковувався через відсутність електроенергії.
Позивачем не надано доказів здійснення таких записів в книги ОРО в підтвердження фактів відключення електроенергії 17.11.08 та 27.11.08 та неможливості наприкінці зазначених робочих днів роздрукувати чек через відсутність електроенергії. Наданий акт КЖЭП №36 засвідчує факт відключення електроенергії з 8:00 год. до 17:00 год., але не є тим документом, який фіксує факт неможливості роздрукувати позивачем наприкінці робочого дня чеку. За викладених обставин виявлені податковим органом порушення щодо не оприбуткування відповідачем готівкових коштів 28.11.08, 18.11.08, 02.02.09 знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Положенням Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 № 436/95 (далі – Указ) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Між тим, суд зазначає, що у зв’язку із закінчення строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України у податкової інспекції відсутні підстави застосовувати до позивача штрафні санкції, передбачені Указом. Так, виходячи зі змісту ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями. Штрафні санкції, передбачені вказаним Указом, які застосовуються, в тому числі до юридичних осіб, належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).
Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені ст.250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб’єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення вимог Положення №637, має дотримуватися наведених положень законодавства, у зв’язку з чим відповідач міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як фінансові санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, тобто за обставинами справи до 28.11.09, 18.11.09, 02.02.10 відповідно. Закінчення будь-якого із встановлених ст.250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб’єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.
Враховуючи наведені обставини, з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України, оскаржуване рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень від 07.04.11 № 0000762306 є таким, що винесено з порушенням строків застосування штрафних санкцій, а відтак підлягає скасуванню як противоправне.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крістіна» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 07.04.11 №0000762306.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крістіна» (код ЄДРПОУ 19154898, юридична адреса: м.Дніпропетровськ, ж/м.Тополя-3, б.47 кор.1) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 11.07.11.
Суддя
А.О. Коренев