ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 р.  Справа № 2а/0470/5574/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                        Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання                Литвин Ю.Ю.

за участю:

представника позивача -          ОСОБА_1

представника відповідача –не з’явились

представника третьої особи - не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську  адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області, 3-тя особа - Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області,  про визнання противоправною бездіяльність та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області, 3-тя особа - Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, про визнання противоправною бездіяльність відповідача та стягнення суми у розмірі 300 грн. як помилково перерахованих. Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, зазначивши в їх обґрунтування, що постанову серії АЕ №242785 від 01.05.10, винесену відповідачем на підставі протоколу №3731, скасовано рішенням суду від 16.06.10. У зв’язку з чим кошти, сплачені ОСОБА_2 на підставі такої постанови та протоколу, є помилково сплаченими та підлягають поверненню. Представником позивача також зазначено, що ОСОБА_2 були направлені заява та копія квитанції до відповідача, як до органу, що контролюють справляння надходжень бюджету, однак відповідного подання про повернення коштів відповідачем до управління Державного казначейства України надано не було. Така бездіяльність з боку відповідача є противоправною, оскільки порушує положення Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.02 N 226.

Представник відповідача про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, проте до судового засідання не з’явився. Направив до суду клопотання про слухання справи за його відсутність, а також заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити в його задоволенні, з мотивів, викладених у запереченнях.

Представник третьої особи – Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений засобами телефонограми, до суду надіслано клопотання про розгляд справи без участі представника, відзив на позов не наданий.

З огляду на положення ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутністю представників відповідача та третьої особи.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представника позивача,  дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд при винесені рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська  від 16.06.10, яка набрала законної сили 29.06.10, постанову серії АЕ №242785 від 01.05.10, винесену інспектором ДПС взводу супроводження капітана Садиченко І.В. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП, скасовано. Оглядом скасованої постанови серії АЕ №242485 в справі про адміністративне правопорушення судом встановлено, що вона винесена на підставі протоколу 3731.

Представником позивача зазначено, що на підставі протоколу 3731 та постанови серії АЕ №242485 ОСОБА_2 06.10.10 сплачений накладений штраф у розмірі 300 грн. Квитанцією №271 від 06.10.10, оглянутою судом в судовому засіданні, зазначений факт підтверджується, копія квитанції міститься в матеріалах справи (а.с.15).

Оскільки на момент сплати позивачем штрафу постанова про його накладення, прийнята на підставі протоколу 3731, була скасована судом, позивачем на адресу управління ДАІ УМВСУ в Дніпропетровській області направлена заява про повернення помилково перерахованих коштів, до якої додана постанова суду від 16.06.10 та квитанція №271 від 06.10.10, а також  повідомлено інформацію, куди та як перераховувати гроші кошти у розмірі 300 грн.

Суд зазначає, що спірні правовідносини склались з приводу повернення грошових коштів, сплачених за порушення Правил дорожнього руху, контроль за справлянням яких покладено на органи Міністерства внутрішніх справ України. Такі правовідносини унормовані Порядком взаємодії між органами Державного казначейства України та органами Міністерства внутрішніх справ України в процесі казначейського обслуговування бюджетних коштів, затвердженим Наказом МВС України та Державного казначейства України від 30.11.10 №536/448, який набрав чинності з 31.12.10 (далі Порядок – 536/448), та Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 10.12.02 N 226 (із змінами, далі Порядок №226).

За правилами, визначеними Порядком №226, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

З положень наведеної норми слідує, що відповідач після отримання заяви від ОСОБА_2 з необхідними додатками до неї, мав направити до органу Державного казначейства України відповідне подання. Між тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та не спростовано представником відповідача, подання до органу казначейства направлено не було, на адресу ОСОБА_2 надана відповідь від 26.04.11 №14/1-537/1/2/3/4 (а.с.18), зі змісту якої вбачається, що управління ДАІ повідомляє про положення ст.299 КУпАП, відповідно до яких при оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Суд зазначає, що доказів оскарження постанови суду від 16.06.10 представником відповідача до суду не надано, відповідно до штампу на рішенні суду, воно набрало чинності 29.06.10.

В наданих до суду письмових запереченнях відповідач не довів правомірність оскаржуваної бездіяльності, його заперечення не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи та спростовані наведеним вище.

З огляду на викладене, враховуючи положення  ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд дійшов висновку про невідповідність дій відповідача вимогам наведених нормативних актів.

Відповідно до ст.45 та ст.78 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень державного та місцевих бюджетів України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами у разі повернення коштів з місцевих бюджетів), здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Згідно зі ст.25 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Наведені положення кореспондують Положенню про Державну казначейську службу України, затвердженого Указ Президента України від 13.04.11 №460/2011. Відтак, вирішення питання про одержання коштів з Державного бюджету України шляхом їх перерахування на користь конкретно визначеного суб'єкта права віднесено до компетенції Державного казначейства України та підпорядкованих йому установ. Суд зауважує, що Головне управління державного Казначейства України в Дніпропетровській області приймає участь у справі в якості третьої особи.

Відповідно  до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. На підставі досліджених в судовому процесі доказів, оцінених судом відповідно до вимог ст.86 КАС України, суд визнає доведеним у справі факт противоправності бездіяльності УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області щодо не направлення подання до органу Державного казначейства з приводу повернення грошових коштів ОСОБА_2 в розмірі 300 грн. як помилково перерахованих.

Враховуючи наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню, а помилково сплачена ОСОБА_2 сума штрафу в розмірі 300 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 94, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області, 3-тя особа - Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області,  про визнання противоправною бездіяльність та стягнення суми - задовольнити.

Визнати противоправною бездіяльність УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області щодо не направлення подання до органу Державного казначейства з приводу повернення грошових коштів ОСОБА_2 в розмірі 300 грн. як помилково перерахованих.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) грошові кошти в сумі 300 грн. (триста гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 3 грн. (три гривні) 40 коп.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений  20.07.11.

Суддя                       

А.О. Коренев