ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5556/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.,
при секретарі Литвин Ю.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Покровської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Покровська міжрайонна державна податкова інспекція в Дніпропетровській області, звернувся до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного податку на суму 844 грн.25 коп. Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем сум єдиного податку в період до 20.01.11 в розмірі 586,25 грн. та в період до 20.02.11 в розмірі 258 грн. Представник позивача надав суду клопотання про слухання справи в письмовому проваджені та підтримання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином. Ухвала про відкриття провадження у справі та повістка повідомлення направлені відповідачу на адресу: 53600, АДРЕСА_1, яка зазначена в Єдиному Державному реєстрі юридичних та фізичних осіб – підприємців. Відповідно до відмітки на конвертах, які повернуті на адресу суду, ОСОБА_1 за зазначеною адресою не проживає. Відповідно до ст.33 КАС України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, яка зазначена в Єдиному Державному реєстрі юридичних та фізичних осіб – підприємців, вважається що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі документами.
Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, ОСОБА_1, пройшла передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набула правового статусу фізичної особи – підприємця, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Покровській МДПІ (а.с.7-8).
Позивач, в силу норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за наведеними у ст.3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача в рахунок погашення податкового боргу. Право податкового органу на звернення до суду з відповідним позовом передбачено п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому спір по даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України.
За матеріалами справи Відповідач в 2010р. та в 2011р. відповідно до Свідоцтв про сплату єдиного податку, виданих МДПІ за її заявами, перебувала на спрощеній системі оподаткування.
Правове регулювання спрощеної системи оподаткування суб’єктів господарської діяльності запроваджене Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» (далі – Указ), відповідно до положень якого суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право
самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком
шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Згідно з п.4 Указу для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Відповідно до п.2 Указу суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Як вбачається з копій Свідоцтв про сплату єдиного податку відповідач здійснював діяльність: «послуги комп’ютерних приставок без грошового виграшу». На цей вид діяльності рішенням Покровської районної ради від 04.06.08 №206-22/V встановлена ставка єдиного податку в сумі 200,00 грн. за календарний місяць.
Також положеннями Указу визначено, що у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
За даними, визначеними відповідачем у заяві про право застосування спрощеної систем оподаткування, облік та звітності від 09.12.10, кількість осіб, з якими нею укладено трудові угоди на день складання заяви дорівнює чотирьом. Таким чином, розмір єдиного податку, який підласе щомісячній сплаті дорівнює 600 грн. За даними податкового органу, які підтверджені обліковою карткою платника, відповідачем на сплачена зазначена сума у січні 2011р., у зв’язку з чим, з урахуванням наявної суми переплати у розмірі 13,74 грн., несплачена сума у розмірі 586,25 грн. набула статусу податкового боргу та позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога від 24.01.11 №24, отримана останньою 24.01.11 (а.с.17). Доказів сплати значеної суми податкового боргу відповідачем до суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено ознак існування таких доказів.
За правилами, визначеними підрозділом 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України (який набув чинності з 01.01.11), єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва», крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому
розподіл коштів єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.
Відповідно до норм Указу до місцевого бюджету підлягає перерахуванню 43 відсотки розміру єдиного податку. Таким чином, враховуючи зазначений вище розмір ставки єдиного податку для відповідача, у лютому остання мала сплатити 258 грн., що становить 48% від 600грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, при цьому за правилами Податкового кодексу України обов’язок платника податків щодо сплати податків припиняється їх сплатою.
Положеннями ст.41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності. Звідси суд робить висновок, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст.124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій. які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення свого порушеного права і інтересу на отримання належних йому платежів в позасудовому порядку.
Згідно зі статтею 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Беручи до уваги те, що суму єдиного податку у розмірі 844 грн.25 відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується розрахунками МДПІ та наданою податковим органом обліковою карткою платника податків – відповідача, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Покровської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (адреса: 53600, АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету (р/р 34129999700249 банк УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, код 21892652, одержувач ВДК у Покровському районі).
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
А.О. Коренев