ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/7561/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренев А.О.,
при секретарі Литвин Ю.Ю.,
за участю
представника позивача –Різник К.В.,
представників відповідача –Москаленко І.М., Чернишенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення від 08.02.11 №0000068812. Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, зазначивши в їх обґрунтування наступне. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом за результатами перевірки, наказ, про призначення якої позивач не отримував, запит про надання пояснень на адресу підприємства на надходив. Щодо нарахованих сум податкових зобов’язань за зовнішньоекономічною діяльністю платника зазначив, що діючим законодавством передбачено єдина підстава для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення суми заборгованості за зовнішньоекономічним договором. Таке рішення міжнародним комерційним арбітражним судом прийнято, яким позов позивача задоволений, припинення справи без винесення рішення за позовом позивача не мало місце. За викладених обставин, а також враховуючи неправомірні дії податкового органу щодо призначення та проведення перевірки, оскаржуване рішення є противоправним та підлягає скасуванню. Позов просив задовольнити.
Представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, в судове засідання з’явився, просив відмовити у задоволені позову з підстав та мотивів, викладених у запереченнях, зокрема, аргументуючи наступним. У зв’язку з тим, що рішенням МКАС при ТПП РФ від 22.07.09 позов в частині позовних вимог був припинений, з огляду на положення ст.1 та 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нарахування пені на ту суму, в частині якій справа була припинена, є правомірним. Добровільна сплата боргу нерезидентом не звільняє резидента від сплати пені, якщо відсутнє рішення суду щодо задоволення позову на таку суму. Просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову. Суд зауважує, що відповідачем не виконані вимоги ухвали суду від 05.07.11 та ненадані документи в підтвердження наявності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.
Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
За матеріалами справи відповідачем відносно позивача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питання дотримання вимог валютного законодавства у період з 29.08.08 по 17.07.09, результати якої оформлені відповідним актом від 21.01.11 №86/08-02/2-33668606 (а.с.24-31).
Як вбачається зі змісту вступної частини зазначеного акту перевірка проведена на підставі ст.78.1.1 Податкового кодексу України (далі - ПК), у зв’язку з отриманням листа ДПА у Дніпропетровській області від 30.12.10 №36920/7/22-224. Проведеною перевіркою встановлений факт порушення позивачем ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 №185 (далі - Закон №185), в частині несвоєчасного надходження валютної виручки у сумі 235 913,10 дол. США. У зв’язку з чим відповідно до ст.4 Закону №185 позивачу нарахована пеня в сумі 352 991,76 грн. Фактичною підставою для визначення позивачу пені слугував висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, що оскільки судом прийнято рішення про припинення (закриття) провадження у справі строки, передбачені статтями 1 і 2 закону №185 поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період на який ці стоки було зупинено. На підставі зазначеної перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.02.11 №0000068812. Не погоджуючись із зазначеним рішення, позивач скористався своїм правом на його оскарження в апеляційного порядку. Так, ним була направлена скарга до ДПА у Дніпропетровській області, яка рішенням від 12.04.11 №11068/10/25-008 залишена без задоволення (а.с.64), та до ДПА України, яка рішенням від 21.06.11 №31470/6/25-0415 також залишена без задоволення.
Вирішуючи питання щодо законності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.
Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових невиїзних перевірок унормовані ст.79 ПК, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.77 та ст.78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79). Згідно з п.79.2 ст.79 ПК документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, які передбачені ст.78 ПК, а розпочата така перевірка може лише за умови вручення платнику податків відповідного наказу та письмового повідомлення.
Оглянувши копію акту перевірки, суд відзначає, що підставою для її призначення є п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК, за змістом якого перевірки призначається, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
На вимогу суду відповідач повідомлення про вручення поштового відправлення в підтвердження факту направлення на адресу позивача письмового запиту не подав, копію наказу про проведення перевірки, який з огляду на положення ст. 79 ПК є обов’язковим, докази направлення та отримання позивачем такого наказу та повідомлення про проведення перевірки не надав. Зі змісту акту перевірки наявність зазначених документів на вбачається.
З пояснень представника позивача судом з’ясовано, що запит, направлення якого є обов’язком відповідно до пп.78.1.1 ПК, наказ про проведення перевірки та повідомлення на адресу платника податків не надходили. Враховуючи наведені факти, суд робить висновок, що зазначені документи податки органом не приймались та на адресу платника податків не надсилались.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки та дії з приводу її проведення було прийнято суб’єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: 1) за відсутності факту отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 2) за відсутності факту минування 10 робочих днів з дня отримання запиту, 3) за відсутністю наказу про проведення документальної невиїзної перевірки, 4) за відсутністю факту направлення на адресу платника наказу та повідомлення про її проведення.
За таких обставин, дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» за період з 29.08.08 по 17.07.09, на підставі якої було складено акт перевірки від 21.01.11 №86/08-02/2-33668606, є неправомірними.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, між позивачем та компанією «Zeromax GmbH» укладений договір №У295/2008 від 22.05.08, відповідно до якого позивач продає товар покупцю – нерезиденту, а останній зобов’язується прийняти та оплатити товар. У зв’язку із несплатою нерезидентом товару в повному обсязі, а саме в сумі 2 878 403, 70 дол.США, позивач звернувся до міжнародного комерційного арбітражного суду при торгівельно-промисловій палаті Російської Федерації (далі – міжнародний суд РФ) про стягнення з компанії суми заборгованості. Рішенням арбітражного суду від 22.06.09 позов був задоволений, з нерезидента стягнуто суму в розмірі 2 593 403,70 дол.США. Цим же рішенням розгляд позову в частині 285 000 дол.США був припинений у зв’язку зі сплатою зазначеної суми нерезидентом після подання позову до суду.
Суд відмічає, що відповідно до ст.1 Закону №185 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно зі ст. 4 Закону №185 порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.
Порядок роботи міжнародного суду Російської Федерації врегульований Регламентом міжнародного комерційного арбітражного суду при торгівельно-промисловій палаті Російської Федерації, затвердженим Наказом ТПП РФ від 18.10.05 №76 (далі - Регламент).
Суд зауважує, що за змістом розділу VII Регламенту розгляд справи міжнародним судом закінчується або остаточним рішення або постановою про припинення. В § 45 Регламенту міститься вичерпний перелік підстав для прийняття постанови про припинення провадження у справі. Таким чином, факт прийняття міжнародним судом остаточного рішення по справі №29/2009, зміст резолютивний частини якого наведений судом вище, виключає наявність постанови про припинення провадження у даній справі, та свідчить про відсутність підстав для прийняття такої постанови. Суд також відмічає, що за результатом розгляду позову ТОВ «Інтерпайп Україна» міжнародним судом РФ прийнятий один судовий документ – остаточне рішення (окремої постанови про припинення провадження у справі судом не прийнято), в якому йдеться про припинення розгляду позову в певній частині, що не можна вважати тотожнім припиненню (закриттю) провадження у справі в розумінні означеного Регламенту.
Таким чином, рішення міжнародного суду від 22.07.09 розцінюється судом як рішення про задоволення позову, та не вважається рішенням про припинення (закриття) провадження у справі, відтак з огляду на абз.4ст.4 Закону №185, пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду арбітражним судом.
Отже суд вважає, що в даному випадку позивач звільняється від нарахування пені за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи наведені вище обставини призначення та проведення перевірки позивача, з огляду на положення КАС України, суд, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, вважає за необхідне визнати неправомірними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (код - 33668606) за період з 29.08.08 по 17.07.09, на підставі якої було складено акт перевірки від 21.01.11 №86/08-02/2-33668606.
Оскільки судовим розглядом встановлений факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, що виникли як з приводу призначення та проведення перевірки позивача так і з приводу нарахування пені за порушення термін розрахунків у сфері ЗЕД, прийняте в результаті таких правовідносин податкове повідомлення-рішення від 08.02.11 №0000068812 також підлягає визнанню противоправним та скасуванню.
Судові витрати підлягають розподілу за правилами ч.1 ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (код - 33668606) за період з 29.08.08 по 17.07.09, на підставі якої було складено акт перевірки від 21.01.11 №86/08-02/2-33668606.
Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську від 08.02.11 №0000068812.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (код ЄДРПОУ - 33668606) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 22.07.11.
Суддя
А.О. Коренев