Справа №1-9

2007 p.

ВИРОК

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

Заліщицький                             районний             суд            Тернопільської        області

2 лютого 2007 року

в складі: головуючого суду     Дудяка С. В.

при секретарі                               Богдану В.М.

з участю прокурора Лазенги О.М.

підсудної                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженки та жительки с. Ангелівка Заліщицького району Тернопільської області,  із базовою вищою освітою,  українки,  громадянки України,  одруженої,  на утриманні має малолітнього сина,  працюючої сестрою-господинею Товстенської РКЛ Заліщицького району,  раніше не судженої,  в скоєнні злочину передбаченого  ст. 203 ч. 1 КК України

встановив:

 Підсудна ОСОБА_1 19.11.2006 року по місцю свого проживання в с. Ангелівка   Заліщицького   району   займалася       виготовленням   самогону. 20.11.2006   року   та   24.12.2006   року   реалізувала   по    0, 5    л    самогону ОСОБА_2. за 5 гривень.

Винність підсудної ОСОБА_1 знайшла своє повне ствердження в судовому засіданні показами самої підсудної,  яка повністю визнала свою вину і пояснила,  що 19.11.2006 року в своєму господарстві в с. Ангелівка Заліщицького району вона виготовила самогон для використання в особистих цілях. 20.11.2006 року вона позичила 0, 5 л самогону сусіду ОСОБА_2.,  а 24.12.2006 року продала йому 0, 5 л самогону за 5 гривень. Підсудна ОСОБА_1 також пояснила,  що вона не знала,  що не можна виготовляти самогон,  а тому щиро розкається у скоєному,  обіцяє більше ніколи не займатися виготовленням самогону.

А,  тому,  виходячи із встановленого в судовому засіданні,  суд вважає,  що дії підсудної ОСОБА_1 слід кваліфікувати за  ст. 203 ч.1 КК України,  та як вона займалася господарською діяльністю щодо якої є спеціальна заборона.

Призначаючи міру покарання підсудній ОСОБА_1,  суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину,  а саме: те,  що скоєний злочин є невеликої тяжкості,  особу підсудної,  а саме: те,  що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності,  те,  що на її утриманні є малолітній син,  те,  що вона позитивно характеризується,  як по місцю проживання,  так і по місцю роботи.

Обставини,  які пом'якшують покарання підсудній,  суд враховує,  її щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин,  які обтяжують покарання підсудній,  суд не вбачає.

А,  тому,  приходить до переконання,  що міру покарання підсудній слід призначити за  ст. 203 ч.1 КК України із застосуванням  ст. 69 КК України нижчу від найнижчої межі,  встановленої  ст. 203 ч.1 КК України,  а саме у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 510 гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Керуючись  ст.  ст.  323, 324 КПК України суд

засудив:

Собчук Світлану Іванівну визнати винною у вчиненні злочину передбаченого  ст. 203 ч.1 КК України та призначити їй за даною статтею покарання із застосуванням  ст. 69 КК України у вигляді 510 (п'ятсот десять) гривень штрафу в дохід держави без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб в апеляційний суд Тернопільської області через Заліщицький районний суд.