Справа № 1-12 2007 p.

ВИРОК

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

Заліщицький                             районний             суд            Тернопільської                області

14 лютого 2007 року в складі: головуючого суду    Дудяка С. В.

при секретарі                               Богдану В.М.

з участю прокурора Лазенги О.М.

адвокатів                                      ОСОБА_1,  ОСОБА_2

підсудних                                     ОСОБА_3., ОСОБА_4

потерпілих                                  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики справу про обвинувачення

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя с. Бедриківці Заліщицького району Тернопільської області,  із професійно-технічною освітою,  непрацюючого,  українця,  громадянина України,  вдівця,  на утриманні двоє неповнолітніх дітей,  військовозобов"язаного,  раніше не судженого,

ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця с. Піщане Балтського району Одеської області,  жителя с. Синьків Заліщицького району,  із базовою вищою освітою,  непрацюючого,  українця,  громадянина України,  неодруженого,  раніше не судженого,  в скоєнні злочину передбаченого  ст. 286 ч.3 КК України

встановив:

10.05.2006 року біля 6 год. підсудний ОСОБА_3.,  керуючи автомобілем ВАЗ-21013 НОМЕР_1 на 433 км 150 м автодороги Доманове-Ковель-Чернівці-Мамалига в порушення п.2.3 «б»,  11.2,  12.1,  12.3 Правил дорожнього руху України уважно не стежив за дорожньою обстановкою,  не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини,  не вибрав безпечної швидкості руху,  не врахував дорожню обстановку,  стан транспортного засобу,  щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним,  не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди,  внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21013 НОМЕР_2 під керуваннямОСОБА_4

В цей же час на тому ж проміжку дороги Доманове-Ковель-Чернівці-Мамалига підсуднийОСОБА_4 в порушення п.2.3 «б»,  2.9 «а»,  11.2,  11.3,

12.1,  12.3,  13.3 Правил дорожнього руху України уважно не стежив за дорожньою обстановкою,  відповідно не реагував на її зміну і відволікався від керування транспортним засобом,  керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння,  не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини,  виїхав на смугу зустрічного руху,  не врахував дорожню обстановку,  стан транспортного засобу,  щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним,  не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди,  при зустрічному роз'їзді створив небезпеку для дорожнього руху,  внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21013 НОМЕР_1 під керуваннямОСОБА_3

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля ВАЗ-21013 НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3. ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження,  які потягнули за собою смерть,  пасажирка автомобіля ВАЗ-21013 НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження,  які потягнули за собою смерть,  пасажирка автомобіля ВАЗ-21013 НОМЕР_1 під керуваннямОСОБА_3 ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження,  а пасажири автомобіля ВАЗ-21013 НОМЕР_2 під керуваннямОСОБА_4ОСОБА_9. та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Вина підсуднихОСОБА_3, ОСОБА_4 знайшла своє повне ствердження в судовому засіданні,  як показами самих підсудних,  так і показами потерпілих ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  свідкаОСОБА_10 та матеріалами кримінальної справи.

Так,  допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 повністю визнав свою вину,  щиро розкаявся у скоєному і пояснив,  що 10.05.2006 року біля 6 год.,  проїжджаючи відрізок дороги між с. Торське та с. Бересток Заліщицького району,  назустріч йому на його смугу руху виїхав автомобіль,  в якого горіла одна фара,  він подумав,  що водій заснув за кермом і тому вирішив втекти від нього в ліву сторону і уже на його зустрічній смузі руху автомобілі зіткнулися. Внаслідок ДТП загинула його дружина,  він отримав тілесні ушкодження,  через які став інвалідом другої групи,  а його сестра ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми.

Допитаний в судовому засіданні підсуднийОСОБА_4 повністю визнав свою вину,  щиро розкаявся у скоєному і пояснив,  що після отриманої травми він нічого не пам'ятає і тому не може нічого пояснити з приводу скоєного ДТП.

Вина підсудних стверджується показами потерпілого ОСОБА_7,  який пояснив,  що 09.05.2006 року в с. Синьків Заліщицького району він випадково зустрівОСОБА_4 та ОСОБА_6 попросив,  щоб він автомобілемОСОБА_4 відвіз їх у с Дубки Городенківського району,  щоб привезти звідти його дружину,  так якОСОБА_4 був п'яний. Він погодився і вони поїхали в с. Дубки Городенківського району. Там вони погостювали і на вимогу ОСОБА_6 10.05.2006 року біля 4 год. поїхали

додому.ОСОБА_4 настоював на тому,  що керувати автомобілем буде сам,  але він умовив його,  що автомобіль поведе він до території Заліщицького району. На автомобільній заправці після мосту через ріку ДністерОСОБА_4 пересів на місце водія,  а він на пасажирське місце позаду водія,  на передньому пасажирському місці сиділа ОСОБА_8,  а ОСОБА_6 - на задньому сидінні позаду неї. Коли вони проїжджали дорогою між селами Бересток і Торське,  він нагнувся між сидіннями,  щоб дістати запальничку,  в цей момент він почув крик ОСОБА_8 і коли підняв голову,  то побачив світло фар зустрічного автомобіля,  що було пізніше не пам'ятає,  так як його викинуло з машини і він прийшов до свідомості у лікарні.

Винність підсудних стверджується показами потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6,  які пояснили,  що нічого не пам'ятають,  як сталася ДТП.

Стверджується вина підсудних показами свідкаОСОБА_10,  який пояснив,  що 10.05.2006 року він їхав автомобілем Нива НОМЕР_3 з м. Бурштин Івано-Франківської області і біля с. Торське Заліщицького району наздогнав автомобіль ВАЗ,  який виляв по дорозі,  то вліво,  то вправо. Він вирішив відстати від даного автомобіля. Коли перебував своїм автомобілем у видолинку,  то почув попереду сильний глухий удар,  під'їхавши ближче побачив два розбитих автомобілі ВАЗ червоного кольору. Він під'їхав на автозаправочну станцію,  сказав,  щоб визвали швидку,  так як сталася аварія.

Вина підсудних також стверджується матеріалами кримінальної справи,  а саме: протоколом огляду місця події від 10.05.2006 року,  з якого видно,  що на 433 км 150 м автодороги Доманове-Ковель-Чернівці-Мамалига мала місце ДТП,  а.с. 5-8,  висновками судово-медичної експертизи: № 48 від 10.05.2006 року,  з якого видно,  що смерть ОСОБА_4 настала від тілесних ушкоджень,  які вона отримала під час ДТП а.с. 72-73,  № 49 від 11.05.2006 року,  з якого видно,  що смерть ОСОБА_8 настала від тілесних ушкоджень,  які вона отримала під час ДТП а.с. 79-80,  висновками автотехнічної експертизи № 5-299 від 28.06.2006 року та № 5-300 від 29.06.2006 року,  згідно яких автомобілі під керуванням ОСОБА_3 таОСОБА_4 до ДТП були технічно справними а.с. 125-132,  140-145.

Виходячи із встановленого в судовому засіданні суд вважає,  що дії підсудних ОСОБА_3. таОСОБА_4 слід кваліфікувати за  ст. 286 ч.3 КК України так,  як вони порушили правила безпеки дорожнього руху,  що спричинили загибель кількох осіб.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_3,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  а саме: те,  що скоєний злочин є тяжким,  особу підсудного,  а саме: те,  що він вперше притягується до кримінальної відповідальності,  позитивно характеризується по місцю проживання,  те,  що на його утриманні двоє неповнолітніх дітей,  те,  що від ДТП загинула його дружина,  те,  що він інвалід другої групи.

Обставини,  які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3,  суд враховує,  його щире каяття,  те,  що злочин скоєно з необережності,  думку потерпілих,  які не бажають,  щоб підсудного позбавляли волі.

Обставин,  які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3,  суд не вбачає. А,  тому,  приходить до переконання,  що міру покарання підсудному ОСОБА_3 слід призначити за  ст. 286 ч.3 КК України із застосуванням  ст. 69 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки і на підставі  ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням,  встановивши йому іспитовий строк два роки.

Суд також вважає,  що на підсудного слід покласти обов"язки,  передбачені  ст. 76 ч.1 п.2, 3 КК України.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_4.,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  а саме: те,  що скоєний злочин є тяжким,  особу підсудного,  а саме: те,  що він вперше притягується до кримінальної відповідальності,  позитивно характеризується по місцю проживання,  те,  що на його утриманні перебуває неповнолітня сестра і психічно хвора мати.

Обставини,  які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_4,  суд враховує те,  що злочин скоєно в стані алкогольного сп'яніння.

Обставини,  які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_4.,  суд враховує,  його щире каяття,  те,  що злочин скоєно з необережності,  думку потерпілих,  які не бажають,  щоб підсудного позбавляли волі.

А,  тому,  приходить до переконання,  що міру покарання підсудному ОСОБА_4 слід призначити за  ст. 286 ч.3 КК України із застосуванням  ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки і на підставі  ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням,  встановивши йому іспитовий строк три роки.

Суд також вважає,  що на підсудного слід покласти обов"язки,  передбачені  ст. 76 ч.1 п.2, 3 КК України.

Керуючись  ст.  ст. 323,  324 КПК України суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого  ст. 286 ч.3 КК України та призначити йому покарання за даною статтею із застосуванням  ст. 69 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі  ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком два роки.

На підставі  ст. 76 ч.1 п.2, 3 КК України зобов"язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого  ст. 286 ч.3 КК України та призначити йому покарання за даною статтею із застосуванням  ст. 69 КК України у вигляді п'яти років позбавлення

волі з позбавленням права керувати транспортними засобами   строком на три роки.

На підставі  ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком три роки.

На підставі  ст. 76 ч.1 п.2, 3 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази - лампочку та фару,  які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Заліщицького РВ УМВС України,  повернути власникам ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Тернопільській області на розрахунковий рахунок 35221003000215,  код 24524727,  МФО 838012 УДК в Тернопільській області 1235 (одну тисячу двісті тридцять п'ять) гривень 87 копійок за проведення експертиз.

На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб в апеляційний суд Тернопільської області через Заліщицький районний суд.