Справа № 1-17 2007 р.

ВИРОК

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

Заліщицький                             районний             суд            Тернопільської                області

28 лютого 2007 року в складі: головуючого суду        Дудяка С. В.

при секретарі                                   Богдану В.М.

з участю прокурора    Лазенги О.М.

адвоката                                          ОСОБА_1

підсудного                                       ОСОБА_2

потерпілого                                      ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики справу про обвинувачення ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя с. Бедриківці Заліщицького району,  із базовою загальною середньою освітою,  учня Заставнівського ВПУ № 24,  українця,  громадянина України,  допризовника,  неодруженого,  непрацюючого,  раніше не судженого,  в скоєнні злочину передбаченого  ст. 186 ч.1 КК України

встановив:

 Підсудний ОСОБА_2.  22.12.2006 року близько 20 год.,  перебуваючи на вулиці    с. Дуплиська    Заліщицького    району,     підійшов    до    потерпілого ОСОБА_3   і відкрито викрав у нього мобільний телефон "Соні Еріксон К-700",  заподіявши йому матеріальних збитків на суму 585 гривень.

Винність підсудного ОСОБА_2 знайшла своє повне ствердження в судовому засіданні показами самого підсудного,  який повністю визнав свою вину і пояснив,  що 22.12.2006 року біля 20 год.,  перебуваючи на вулиці с. Дуплиська Заліщицького району,  після того,  як потерпілого ОСОБА_3 побили ОСОБА_4 та ОСОБА_5.,  він витягнув з кишені потерпілого мобільний телефон і втік.

Стверджується вина підсудного показами потерпілого ОСОБА_3,  який пояснив,  що 22.12.2006 року вечором,  коли він повертався із клубу на вулиці він побачив трьох хлопців,  він подумав,  що це його брати і підійшов до них привітатися. В цей час ОСОБА_4 вдарив його і він почав тікати,  однак,  хлопці його наздогнали і побили. Зараз він знає,  що це були ОСОБА_4,  ОСОБА_5 та ОСОБА_2. ,  однак,  чи бив його ОСОБА_2.  він ствердити не може,  так,  як лежав обличчям вниз. Він також пояснив,  що телефон йому повернено,  ОСОБА_2.  повернув йому гроші за стартовий пакет і претензій матеріального та морального плану до нього він немає і просить його суворо не карати.

Винність підсудного ОСОБА_2  стверджується показами свідків

ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  які пояснили,  що 22.12.2006 року вечором вони побили потерпілого ОСОБА_3,  так,  як ОСОБА_4 сприйняв його за іншого хлопця. ОСОБА_2.  ОСОБА_3 не бив,  як ОСОБА_2.  витягував з кишені потерпілого телефон,  вони не бачили,  а побачили телефон,  коли ОСОБА_2.  прибіг до їхньої машини.

Стверджується вина підсудного ОСОБА_2 також матеріалами кримінальної справи,  а саме: протоколом огляду ОСОБА_2 від 23.12.2006 року,  з якого видно,  що в нього вилучено мобільний телефон "Соні Еріксон К-700" а.с. 12,  протоколом огляду місця події від 23.12.2006 року,  з якого видно,  що на вулиці с. Дуплиська виявлено батарею до мобільного телефону "Соні Еріксон К-700",  яку викинув з телефону ОСОБА_2.  а.с. 13. Виходячи із встановленого в судовому засіданні суд вважає,  що дії підсудного слід кваліфікувати за  ст. 186 ч.1 КК України так,  як він вчинив відкрите викрадення чужого майна.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_2,  суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину,  а саме: те,  що скоєний злочин є середньої тяжкості,  особу підсудного,  а саме: те,  що він вперше притягується до кримінальної відповідальності,  те,  що він є неповнолітнім,  те,  що він позитивно характеризується,  як по місцю проживання,  так і по місцю навчання. Обставин,  які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2,  суд не вбачає. Обставини,  які пом'якшують покарання ОСОБА_2  суд враховує його щире каяття,  те,  що він добровільно відшкодував заподіяну шкоду,  думку потерпілого,  який просить не позбавляти його волі і те,  що злочином не заподіяно тяжких наслідків. А,  тому,  приходить до переконання,  що міру покарання підсудному ОСОБА_2 слід обрати в межах санкції  ст. 186 ч.1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі і на підставі  ст.  ст. 75,  104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням,  встановивши йому іспитовий строк 1 рік.

Керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України суд

засудив:

 ОСОБА_2 визнати винним за  ст.  186 ч. 1 КК України та призначити йому      покарання    за даною статтею у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі  ст.  ст. 75,  104 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням,  встановивши йому іспитовий строк один рік.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб в апеляційний суд

Тернопільської області через Заліщицький районний суд.

Головуючий: підпис

Копія вірна:

Голова Заліщицького

районного суду:  С. В.Дудяк