Судове рішення #1693658
Справа № 1-32 2007 p

Справа № 1-32 2007 p.

ВИРОК

 ІМЯМ УКРАЇНИ

Заліщицький        районний        суд        Тернопільської        області 3 квітня 2007 року в складі: головуючого суду     Дудяка С. В.

при секретарі                                Богдану В.М.

з участю прокурора  Лазенги О.М.

підсудного                                     ОСОБА_1

потерпілих                                   ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики справу про обвинувачення ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м. Давгавпілок республіки Латвія,  жителя с. Бедриківці Заліщицького району Тернопільської області,  із повною загальною середньою освітою,  українця,  громадянина України,  військовозобов'язаного,  неодруженого,  непрацюючого,  раніше не судженого,  в скоєнні злочину передбаченого  ст. 296 ч. 1 КК України

 

встановив:

 ПідсуднийОСОБА_125.02.2007 року біля 2 години,  зайшов в господарство ОСОБА_2,  що в с. Дзвиняч Заліщицького району,  де грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалося особливою зухвалістю,  так,  як він безпричинно підійшов до дверей житлового будинку і почав вибивати кулаком вхідні двері та розбив чотири шиби вікна. На шум в господарство зайшли ОСОБА_4,  ОСОБА_5 та вивели підсудного з господарства. Через деякий час підсудний знову зайшов в господарство ОСОБА_2 і почав наносити удари кулаком об двері,  внаслідок чого двері відчинились,  потім підійшов до літньої кухні і не реагуючи на зауваження ОСОБА_2,  рукою вибив вікно даного приміщення.

Винність підсудного ОСОБА_13найшла своє повне ствердження в судовому засіданні показами підсудного,  потерпілих та свідків.

Так,  допитанаий в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1.,  хоч відмовися давати покази,  але визнав свою вину,  щиро розкаявся у скоєному.

Стверджується вина підсудного показами потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  які пояснили,  що вони проживають в одному господарстві разом з онуком ОСОБА_6 ,  25.02.2007 року вони ночували в літній кухні,  а онук в житловому будинку,  біля 2 год. вони прокинулись від шуму на подвір'ї і побачили,  що підсуднийОСОБА_1стукає у вікно та двері будинку,  потім почав бити вікна житлового будинку,  а ще пізніше розбив вікно у літній кухні. Винність підсудного також стверджується показами свідкаОСОБА_6 ,

 

який пояснив,  що 25.02.2007 біля 2 год. він прокинувся від того,  що стукали в двері,  через декілька хвилин він почув,  що в його будинку вибивають вікна і він пішов до літньої кухні і розповів все родичам,  через деякий час підсудний розбив рукою вікно у літній кухні і вибіг на вулицю,  свідка ОСОБА_7,  який пояснив,  що 25.02.2007 року біля 2 год. 45 хв. він прокинувся від свисту,  вийшов на вулицю і побачив двох хлопців,  які просили його закурити,  один з хлопців був підсудний ОСОБА_1.,  він почав кричати на них,  поскільки була ніч і йому хотілося спати.,  свідківОСОБА_5 та ОСОБА_4,  які пояснили,  що 25.02.2007 року біля 1 год. вони зустріли на вулиці с. Бедриківці підсудного ОСОБА_1,  який попросив,  щоб його відвезли в с. Дзвиняч. Вони погодились і зупинились біля господарства,  куди пішов підсудний,  а вони залишилися чекати біля фіртки. Через деякий час вони почули звук битого скла,  тоді зайшли на подвір'я і побачили,  що підсудний б'є вікна,  вони підійшли до нього,  вивели його з господарства і поїхали в центр села,  де підсудний попросив,  щоб йому зупинилися і підійшов до якогось господарства та почав свистіти. Вони сказали підсудному,  щоб не свистів,  але той не реагував,  тоді вийшов якийсь чоловік і почав кричати,  щоб вони не шуміли,  після чого вони поїхали назад,  так,  якОСОБА_1хотів перепросити свого швагра. Він зайшов знову на подвір'я,  куди заходив раніше ,  через деякий час вони почули звук битого скла,  вони пішли і вивели з подвір'я потерпілих ОСОБА_1

Виходячи із встановленого в судовому засіданні суд вважає,  що дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за  ст. 296 ч.1 КК України так,  як він грубо порушив громадський порядок,  що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Призначаючи міру покарання підсудномуОСОБА_1,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  а саме: те,  що скоєний злочин є невеликої тяжкості,  особу підсудного а саме: те,  що він вперше притягується до кримінальної відповідальності,  позитивно характеризується по місцю проживання. Обставин,  які обтяжують покарання підсудномуОСОБА_1,  суд не вбачає. Обставини,  які пом'якшують покарання,  суд враховує його щире каяття та добровільне відшкодування заподіяних потерпілим збитків,  а тому приходить до переконання,  що міру покарання підсудному слід призначити за  ст. 296 ч.1 КК України із застосуванням  ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі у вигляді 2000 гривень штрафу в дохід держави. Керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд

 

засудив:

 ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого  ст. 296 ч.1 КК України та призначити йому покарання за даною статею із застосуванням  ст. 69 КК України у вигляді 2000 (дві тисячі) гривень штрафу в дохід держави.

На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб в апеляційний суд Тернопільської області через Заліщицький районний суд.

Головуючий: підпис

Копія вірна:

Голова Заліщицького районного суду:        С. В.Дудяк

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація