___________________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ__________________
Справа № 11 -580 2006 року Головуючий у 1 інстанції Маринчук М.П.
Категорія ст.368 ч.2 КК Доповідач: Охріменко І.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах
апеляційного суду Черкаської області у складі:
головуючого Охріменка І.К.
суддів Колодницького Е.Й., Цинди Р.М.
за участю: прокурора Гришанової Н.Д.
захисника: ОСОБА_1
засудженої ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси, кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м.Умані Менчинського С.В. та захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 травня 2006 року, яким
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, з вищою освітою, не працююча, проживаюча в АДРЕСА_1, раніше не судима засуджена за ч.2 ст.368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися викладацькою діяльністю в навчальних закладах строком на три роки.
Згідно ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання, якщо вона протягом трьох років не вчинить нового злочину та покладено на неї обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти вказані органи про зміну свого місця проживання та роботи.
Запобіжний захід засудженій залишено попередній підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 282 грн.47 коп. та вирішена доля речових доказів, відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Згідно вироку, ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за те, що вона, працюючи з 14.01.2002 року викладачем кафедри техніко-технологічних дисциплін Уманського державного педагогічного університету, будучи уповноваженою, відповідно до карти учбового навантаження викладача на 2003-2004 рік на викладання предмету креслення та прийняття з даного предмету заліків у студентів 1, 2, 3, 5 груп 2-го курсу технолого-педагогічного факультету університету, тобто, являючись в період екзаменаційної сесії службовою особою, на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих обов'язків стосовно студентів по організації та прийнятті заліків та оцінюванні їх знань з виставленням їм відповідних оцінок, одержувала від студентів хабарі.
Так, вона в травні, червні 2004 року в аудиторії № 208 кафедри техніко-технологічних дисциплін Уманського ДПУ по вул.Садовій в м.Умані під час прийняття диференційованого заліку з креслення, використовуючи своє службове становище викладача в період екзаменаційної сесії, за прийняття заліку з оцінкою «4» отримала від ОСОБА_3 хабар в розмірі 70 грн., від ОСОБА_4 за оцінку «З» - 60 грн., від ОСОБА_5 за оцінку «З» - 60 грн., від ОСОБА_6 за оцінку «4» - 60 грн., від ОСОБА_7 за оцінку «5» - 90 грн., від ОСОБА_8 за оцінку «4» - 70 грн., від ОСОБА_9 за оцінку «4» - 60 грн., від ОСОБА_10 за оцінку «4» - 60 грн.
Вона ж , 24.06.2004 року у власній квартирі АДРЕСА_1 за прийняття заліку з оцінкою «5» одержала від ОСОБА_11 хабар в розмірі 70 грн., 26.06.2004 року там же отримала хабар за прийняття заліку від ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за оцінку «4» по 60 грн. з кожної, від ОСОБА_14 за оцінку «З» - 50 грн.
В своїй апеляції та доповнені до неї помічник прокурора м.Умані Менчинський С.В., який підтримував обвинувачення в суді першої інстанції, просить вирок скасувати із-за невідповідності призначеного покарання ступені тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м'якості призначеного покарання та просить постановити новий вирок з призначенням покарання в межах санкції ч.2 ст.368 КК України, без застосування вимог ст.75 КК України.
В своїй апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2, не погоджуючись з вироком, просить його скасувати та направити справу прокурору м.Умані для проведення додаткового розслідування, із-за невідповідності, на думку апелянта, висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неповного та однобічного проведення досудового та судового слідства, істотного порушення норм кримінально-процесуального законодавства. В обгрунтування своєї апеляції захисник посилається на те, що суд прийняв до уваги показання свідків, а саме показання студентів, які складали заліки, які містять в собі істотні суперечності стосовно дат передачі хабарів та грошових сум, які передавалися засудженій. Апелянт також вважає, що суд повинен був критично оцінити також показання свідків, працівників міліції, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які є зацікавленими особами по справі, а також протокол «явки з повинною» , відібраною у ОСОБА_2 під психологічним тиском з боку вказаних осіб. Апелянт також вважає, що відеозапис слідчих дій оперативної зйомки моменту отримання засудженою хабарів проводився з порушенням закону, а заяви студентів про вимагання у них ОСОБА_2 хабарів та передачі їх засудженій здобуті незаконним шляхом під тиском працівників міліції.
В день засідання апеляційного суду від помічника прокурора м.Умані надійшли зміни до своєї апеляції, в яких він просить вирок суду скасувати, у зв'язку з неповнотою судового слідства, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд у вироку не вказав епізод інкримінованих органом досудового слідства ОСОБА_2, а саме отримання нею хабара від ОСОБА_17
Колегія.суддів вважає, що вказані зміни до апеляції не підлягають розгляду з таких підстав. В апеляції помічника прокурора ставиться питання про скасування вироку, у зв'язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_2 покарання та її особи, внаслідок м'якості призначеного покарання та постановленням нового вироку. У змінах до апеляції ставиться питання про скасування вироку зовсім з інших підстав та направленням справи на новий судовий розгляд, тобто є фактично новою апеляцією, поданою з пропуском строку на апеляційне оскарження, вимоги якої, крім того погіршують становище засудженої, що суперечить вимогам ч.2 ст.355 КПК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженої ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_1, підтримавши апеляцію захисника, міркування прокурора, підтримавшої апеляцію помічника прокурора м.Умані, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи вказаних апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок суду, щодо доведеності вини засудженої ОСОБА_2 в отриманні хабарів від студентів зазначеного вище університету при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку.
Зокрема, свідки по даній справі, студенти університету, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 як під час досудового слідства так і в судовому засіданні давали неодноразово послідовні показання про обставини дачі ними ОСОБА_2 грошових сум для отримання ними відповідних оцінок під час здачі ними заліків Частина із них підтвердила свої свідчення при проведенні очних ставок з засудженою, яка, таким чином будучи викритою в отриманні хабарів, відмовилася в подальшому в проведенні очних ставок з іншими студентами.
Крім того, згідно даних протоколу явки з повинною, ОСОБА_2 зізналася в отриманні нею грошей від студентів за поставлення останнім відповідних оцінок при прийнятті у них заліків під час екзаменаційної сесії./ а.с.4, 5 т. 1 /
Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи від 06.02.2006 року / а.с.97-103 т.2 / рукописний запис та підпис заявника під текстом протоколу явки з повинною виконаний ОСОБА_2
Свідки по справі ОСОБА_15 та ОСОБА_16. дали пояснення про те, що ОСОБА_2 добровільно, без-будь якого примусу в явці з повинною вказала про обставини отримання нею хабарів та підписала вказаний процесуальний документ.
Винність засудженої у вчинені цього злочину підтверджується й іншими доказами, наведеними у вироку, які в своїй сукупності не викликають сумнівів в отриманні ОСОБА_2 хабарів від студентів університету під час екзаменаційної сесії.
Неточності, які мали місце в показаннях свідків, студентів університету, щодо часу передачі ними та розміру грошових сум ОСОБА_2, є несуттєвими, які вони давали на протязі майже двох років і могли за сплином часу дещо змінитися, але по своїй суті вони не змінилися щодо обставин дачі ними хабарів засудженій.
Із матеріалів справи вбачається, що свої показання дані свідки давали добровільно без будь-якого фізичного чи психічного впливу на них .
Порушень кримінально-процесуального законодавства під час проведення досудового слідства та судового засідання не допущено.
При таких обставинах, доводи апеляції захисника є безпідставними, які не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наведеними у вироку доказами.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано вірно, а при призначенні їй покарання суд, відповідно до вимог ст..65 КК України достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про особу засудженої, характеризуючі її з позитивного боку та обставини, що пом'якшують її покарання.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, є інвалідом 2-ї групи, позитивно характеризується та за відсутністю обставин по справі, що обтяжують її покарання, суд дійшов до обгрунтованого висновку про можливість відбування покарання засудженою без ізоляції її від суспільства, з застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України .
Судом першої інстанції також відповідно до вимог закону призначено засудженій і додаткове покарання.
Враховeуючи наведене, доводи апеляції помічника прокурора м. Умані Менчинського С.В. про призначення ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі з відбуванням його в кримінально-виконавчій установі є безпідставними.
Керуючись ст.ст.362, 366 КК України, колегія суддів.-
УХВАЛИЛА: Апеляції помічника прокурора м.Умані Менчинського С.В. та захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 травня 2006 року стосовно засудженої ОСОБА_2 залишити без змін.