ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА  

іменем України

"14" липня 2011 р.                                                    Справа № 2-а-194/2011

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Філіпової Т.Л.         

суддів:                                                                              Кузьменко Л.В.

                                                                                          Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ружинському  районі  Житомирської області на постанову Ружинського районного суду Житомирської області від "15" лютого 2011 р. у справі № 2-а-194/2011 за позовом ОСОБА_3   до Управління Пенсійного фонду України в Ружинському  районі  Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

26 січня 2011 року ОСОБА_3 звернувсь до Ружинського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 15 лютого 2011 року позов задоволено повністю: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області щодо виплати позивачу з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.; з 22.05.2008р., по 31.12.2008р; з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., з 01.01.2011р. по 20.01.2011р. надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі меншому, ніж це визначено Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату підвищення пенсії позивачу в періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.; з 22.05.2008р., по 31.12.2008р; з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., з 01.01.2011р. по 20.01.2011р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого ст. 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", ст.58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", ст.52 Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік".

Не погоджуючись прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому  задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 має статус дитини війни, що підтверджується відповідними документами (а.с.4,5).

Таким чином, ОСОБА_3 є особою, що належить до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Закон України "Про державний бюджет України на 2010 рік" збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн., з 01.10.2010 року - 723 грн., з 01.12.2010 року - 734 грн.   

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року №530, якою встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства  України у разі  невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Щодо задоволення позову в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області провести перерахунок та виплатити підвищення пенсії ОСОБА_3 в періоди: з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.; з 22.05.2008р., по 31.12.2008р; з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., з 01.01.2011р. по 20.01.2011р. слід зазначити таке.  

Відповідно до статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий  після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду , якщо суд за заявою особи , яка його подала, не знайде підстав  для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позивач звернувся із позовною заявою до суду 26 січня 2011 року про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.; з 22.05.2008р., по 31.12.2008р; з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., з 01.01.2011р. по 20.01.2011р., тобто за межами строку  визначеного ст.99 КАС України  шестимісячного  строку, однак, позивач із заявою про поновлення пропущеного строку  до суду не звертався.

Ружинський районний суд дійшов висновку, що оскільки позивач є особою похилого віку, проживає в сільській місцевості та є юридично необізнаним, то строк звернення до суду ним не пропущено.

Однак, судова колегія суду апеляційної інстанції з таким висновком не погоджується, оскільки, як передбачає ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, а за змістом ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" соціальна виплата у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за своєю природою є підвищенням до пенсії, отже, враховуючи, що виплата пенсії та підвищення до неї носить щомісячний системний характер, позивач мав був обізнаним про порушення своїх прав на кожне 25 число відповідного місяця та року.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 25.07.2010р. й за таких обставин, у місцевого суду не було підстав задовольняти позовні вимоги ОСОБА_3 за дані періоди.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позову до управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області провести перерахунок та виплатити позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.; з 22.05.2008р., по 31.12.2008р; з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 25.07.2010р. та залишенню без розгляду позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст.ст.  195, 197, 198, 201, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 15 лютого 2011 року у справі №2-а-194/2011р. скасувати в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області провести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_3 в періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.; з 22.05.2008р., по 31.12.2008р; з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 25.07.2010р. та залишити без розгляду позовні вимоги в цій частині

Постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 15 лютого  2011 року у справі №2-а-194/2011р. в частині задоволення позову за період з 26.07.2010 року по 20.01.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.  

Головуючий   суддя                                                              Т.Л. Філіпова

судді:                                                                                      Л.В. Кузьменко   

                                                                                                Г.І. Майор   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Ружинському  районі  Житомирської області  вул. Леніна.36,смт. Ружин,Житомирська область,13601