ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"29" липня 2011 р.                                                    Справа № 2-А-602/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Котік Т.С.         

суддів:                                                                              Жизневської А.В.

                                                                                          Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі  Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "21" лютого 2011 р. у справі № 2-А-602/11 за позовом ОСОБА_3   до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності  протиправною і зобов'язання вчинити дії  ,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2011 року позивачка звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом та в обґрунтування вимог зазначила, що відповідно до статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на доплату до пенсії та додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю. Посилаючись на те, що такі виплати не здійснюються у розмірі, встановленому вказаними статтями, позивачка просила визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати останнього провести перерахунок вищевказаних доплат.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 07 лютого 2011 року позовні вимоги по 04 серпня 2010 року залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі по відмові у перерахунку додаткової  пенсії ОСОБА_3, як постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії.

Зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області нараховувати та виплачувати ОСОБА_3 додаткову пенсію, передбачену ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі  25% від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосувавши розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 04 серпня 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру прожиткового мінімуму.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову в частині задоволення позовних вимог скасувати та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, відповідач зазначає, що суд не дослідив та не проаналізував постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р., на підставі якої були здійсненні нарахування вищевказаних виплат та ст.70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено, що позивачка є непрацюючою пенсіонеркою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області, віднесена до 3 категорії осіб,  потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Позивачка отримує виплати згідно зі ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом (а.с.3-4).

За змістом ст. 51 зазначеного Закону передбачено, що особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Посилання апелянта на ст.70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" якою Кабінету Міністрів надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати не узгоджуються з вимогами, викладеними в  Конституції України.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи відповідача щодо правомірності його дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги з приводу того, що при розрахунку вказаного виду додаткової пенсії не застосовуються положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Положення частини 3 статті 28 вищезазначеного Закону не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

У решті постанова суду не оскаржується, а тому не є предметом розгляду в апеляційній інстанції.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

 УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі  Рівненської області  залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "21" лютого 2011 р.  - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.  

Головуючий   суддя                                                              Т.С. Котік

судді:                                                                                      А.В. Жизневська   

                                                                                                Н.М. Малахова   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1,34313

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області  вул.Соборна,28,Володимирець,Рівненська область,34300