Судове рішення #16950822

   

                                                                                                                                                                                                                                                                  

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                              


01 липня 2011 р.  Справа № 2а/0470/5420/11



          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:


головуючого судді Лозицької І.О.  

розглянувши у письмовому провадженні  у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом     Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська  до  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську  про зобов'язання відповідача включення до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих на загальну суму 231524, 65 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, у якому просить:

- визнати дії виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання м. Дніпропетровська щодо не включення до акту звірки витрат, понесених управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на виплату особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання суми щомісячної державної адресної допомоги і витрат на її доставку за період з грудня 2010 по березень 2011 року;

- зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровськ вчинити певні дії, а саме: прийняти до заліку відшкодування витрат, понесених управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі                             м. Дніпропетровська по виплаті особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання державної адресної допомоги та витрат на її доставку за період з грудня 2010 по березень 2011 року в сумі 231524,65 грн.;

- зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України                                   м. Дніпропетровська в подальшому включати до актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, витрати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на виплату та доставку державної адресної допомоги з урахуванням відповідних змін в їх розмірах, до досягнення особами, що зазначені в списках в відповідному місяці, пенсійного віку.

В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що відповідач не приймає до відшкодування: суми виплаченої адресної допомоги у розмірі 231 524, 65 грн., яка виплачувалась Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі                             м. Дніпропетровська відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (далі – постанова № 265); постанови Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі – постанова №198). Норми зазначених постанов визначають, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Позивач в судове засідання не з’явився, про дату час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позову зазначивши, що єдиним документом, який передбачає відшкодування коштів, на централізованому рівні, є Постанова № 5-4/4 від 04.03.2003 року і п. 4 Порядку визначений вичерпний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції шляхом пред’явлення позовних вимог про відшкодування витрат до належного відповідача на централізованому рівні, а не шляхом пред’явлення вимог про підписання актів звірки.

Дослідивши письмові докази по справі та чине законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 21 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 року № 2272-III (далі – Закон № 2272), який набрав чинності з 1 квітня                2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня  2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Частиною 2 статті 24 Закону № 1105 закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований.

Нормами Постанови № 265 встановлено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Виплата щомісячної допомоги, передбаченої постановами №265 та №198, здійснюються за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Статтею 21 Закон № 1105 визначений вичерпний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Щомісячна державна адресна та соціальна допомога в зазначеному переліку не значиться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовляється від прийняття до заліку витрат, пов’язаних з виплатою щомісячної державної адресної допомоги та її доставкою за період з грудня 2010 р. по березень 2011 р. у сумі 231 524, 65 грн.

Порядок № 5-4/4 не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Також, відповідно до п. 4 Порядку № 5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів № 1788, № 1105, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Зазначений перелік є вичерпним і до нього не внесено щомісячну адресну державну допомогу до пенсії та соціальну допомогу.

Крім того, Порядком № 5-4/4 передбачено, що відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України здійснюється на централізованому рівні.

Таким чином, заявляючи вимоги про стягнення витрат до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська обрано неналежний засіб правового захисту.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши законність та обґрунтованість дій відповідача, суд вважає, що при відмові прийняти до загального заліку для подальшого відшкодування щомісячної державної адресної допомоги відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

З огляду на зазначене, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сум витрат, що підлягають відшкодуванню по виплаті адресної допомоги, з урахуванням витрат по виплаті та доставці, за період з грудня 2010 року по березень 2011 року, у загальному розмірі  231 524, 65 грн.  

 Керуючись  ст.ст. 158 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про зобов’язання включити до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих на загальну суму 231 524, 65 грн. – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.  




Суддя                       




І.О. Лозицька

                                                                         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація