ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/6571/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Красногвардійського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю-фірмі "Інтерпракс" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2011 року заявник на виконання своїх владних повноважень в інтересах позивача звернувся із вищезазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що податковий борг утворився внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань, у зв’язку з чим податковий борг перед державним бюджетом складає податок на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, а також розрахунки земельного та комунального податку в сумі 160 692, 89 грн., тому позивач просить суд винести рішення про надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Представник заявника та позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити повністю.
05 липня 2011 року відповідач отримав судову повістку, що підтверджується поштовим повідомленим, долученим до матеріалів справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №99680410). Відповідач протягом десяти днів не наддав до суду заперечень проти позову та позов не визнав. Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, відповідно до вимог ч.4 ст.33 та ч.8 ст.35 та ч.6 ст. 128 КАС України..
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено з наступних підстав.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 КАС України. Із посиланням на статтю 121 Конституції України зазначав, що на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.
Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Интерпракс» зареєстрована, як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 17 листопада 2005 року, є платником податків та обов’язкових платежів та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська.
ТОВ фірма «Интерпракс» за результатами діяльності надавало до ДПІ у Красногвардійському районі податкові декларації з податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, а також розрахунки земельного та комунального податку, в яких декларувались відповідні суми податків, які необхідно сплатити до бюджету.
Відповідно до п. 5.1, п.п. 5.4.1 п.5.4. ст. 5 Закону 2181, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені вказаною статтею, вважаються сумою податкового боргу платника податків.
На виконання вимог п.88.1, 88.2 ст. 88, ст. 89 Податкового Кодексу України податковим керуючим Пєшиков Г.Р. в присутності директора підприємства Медведєва С.Б. 16 лютого 2011 року складено Акт №1/24234783 опису майна ТОВ Фірми «Интерпракс» на яке поширюється право податкової застави, а саме будівель та споруд за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Орловська, буд. 21а, (згідно довідки КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» №566 від 18 січня 2011 року).
Вищенаведене майно зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 21 лютого 2011 року.
ДПІ відповідно до ст. 6 Закону №2181 від 05 листопада 2009 року сформовано і вручено під розпис директору підприємства першу податкову вимогу №1/921, другу податкову вимогу №2/1040 сформовано і вручено 11 грудня 2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач вважає за необхідне з метою погашення податкової заборгованості відповідача в повному обсязі, звернутися до суду з метою отримання дозволу на погашення податкової заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно акту опису активів від 16 лютого 2011 року.
Також слід зазначити, що податковий борг відповідача виник в 2009-2011 році, отже правовідносини щодо наслідків несплати податкового зобов’язання виникли до набрання чинності Податкового кодексу України, відповідно в даному випадку слід застосувати норми Закону України №2181-ІІІ «Про погашення зобов’язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» та Закону України «Про систему оподаткування», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.
Оскільки, норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року застосовується до платника податків за наслідками податкового періоду, наступного за датою введення в дію Податкового кодексу України, відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, позивачем обрано матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права, передбаченого ст.95 Податкового кодексу України, що суд вважає необґрунтованим.
В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає неправомірним стягнення з відповідача суми заборгованості шляхом надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 122, ч.6 ст.128, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративний позову Прокурора Красногвардійського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Интерпракс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 160 692, 89 грн., за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно акту опису активів №1/24234783 від 16 лютого 2011 року – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя
І.О. Лозицька