У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого-судді Шилової Т.С.,

суддів Матієк Т.В., Єлфімова О.В.,

з участю прокурора Сорокіної О.А.,

розглянула в судовому засіданні 26 липня 2011 року  кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Волинської області на постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2010 року щодо ОСОБА_5

Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від         29 грудня 2010 року

ОСОБА_5,                   ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, у зв’язку зі зміною обстановки на підставі ст.48 КК України, а справу провадженням закрито.

В апеляційному порядку дане судове рішення не переглядалося.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувалася у тому, що вона, будучи у 2010 році під час проведення голосування з вибору Президента України службовою особою - головою дільничної виборчої комісії № 141 територіального виборчого округу № 19, тобто здійснюючи керівництво роботою дільничної комісії, та наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими повноваженнями, вчинила злочини за наступних обставин.

У лютому 2010 року, після проведення другого туру виборів Президента України, голова дільничної виборчої комісії ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи на користь третіх осіб – членів дільничної виборчої комісії № 141 та в особистих інтересах, з метою отримання бюджетних коштів на оплату роботи членів ДВК за два нібито відпрацьованих дні, а саме 7 та 8 лютого 2010 року, виготовила табель обліку використаного робочого часу за лютий 2010 року, куди внесла завідомо неправдиві відомості про нібито відпрацьований членами ДВК робочий час 8 лютого 2010 року. Зазначений підроблений документ ОСОБА_5 підписала і подала до бухгалтерії окружної виборчої комісії, що стало підставою для незаконного нарахування та виплати в подальшому членам ДВК заробітної плати за 8 лютого 2010 року в сумі 1374,24 грн.

Крім того, ОСОБА_5, будучи головою ДВК № 141, тобто службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, достеменно знаючи, що очолювана нею дільниця 8 лютого 2010 року не працювала, приховала цей факт від окружної виборчої комісії ТВО № 19, внаслідок чого допустила розтрату бюджетних коштів, які були зайво виплачені в якості заробітної плати складу ДВК, чим спричинила майнову шкоду державним інтересам на вказану вище суму.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постанови суду щодо ОСОБА_5 з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону внаслідок необґрунтованого застосування до неї положень ст. 48 КК України. При цьому прокурор посилається на те, що суд поза увагою залишив той факт, що         ОСОБА_5 обвинувачувалася у вчиненні двох злочинів, які розділені певним проміжком часу та які утворювали реальну сукупність. Крім того, прокурор вказує на невмотивованість судового рішення, оскільки суд не встановив обставин, які вказують на зміну обстановки після вчиненого особою діяння.

На касаційну скаргу прокурора надійшло заперечення від ОСОБА_5, в якому вона вказує на обґрунтованість судового рішення та просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно положень ст.48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.   За наявності підстав, зазначених у ст. 48 КК України, та згідно з вимогами ч. 3 ст. 7 КПК України у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.

Для визнання того, що на час розгляду справи в суді обстановка змінилася, суду необхідно встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення злочину, а й те, в чому полягали її зміни на час розгляду справи в суді та навести в судовому рішенні конкретні дані, які свідчили б про таку зміну обстановки та втрату діянням чи особою суспільної небезпечності, тобто визначити конкретну підставу звільнення від кримінальної відповідальності.

Проте, як убачається з матеріалів справи, та як про це правильно зазначено у касаційній скарзі прокурора, наведених вимог закону судом дотримано не було.

В обґрунтування висновку про те, що вчинені ОСОБА_5 діяння та її особа втратили суспільну небезпечність, суд послався на вчинення нею вперше злочинів середньої та невеликої тяжкості, відсутність судимостей, повне визнання нею вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику, добровільне відшкодування завданої злочином шкоди. Наведені обставини місцевий суд визнав достатніми для застосування до підсудної положень ст. 48 КК України.

Однак, у постанові суду першої інстанції не наведено жодних заснованих на законі обґрунтувань того, в чому полягала зміна обстановки на час розгляду справи в суді, які відбулися зміни умов життя винної чи в її особистості, що позитивно вплинули на неї і доводять факт її виправлення.

Також, відповідно до вимог ст. 48 КК України, однією з обов’язкових передумов звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки є вчинення особою злочину невеликої або середньої тяжкості вперше.

Як убачається з матеріалів справи, органами досудового слідства          ОСОБА_5 обвинувачувалася у вчиненні двох різних самостійних діянь, які були розділені певним проміжком часу та які утворювали реальну сукупність, що виключало можливість звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.

За таких обставин судове рішення щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 398 КПК України у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить з дотриманням вимог зазначеного закону постановити законне і обґрунтоване рішення у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

касаційну скаргу першого заступника прокурора Волинської області задовольнити.

Постанову Іваничівського районного суду Волинської області від            29 грудня 2010 року щодо ОСОБА_5  скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

   с у д д і :

Т.С. Шилова Т.В. Матієк О.В. Єлфімов