У х в а л а
іменем україни
20 липня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Диби В.Г., Писаної Т.О., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державного науково-дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення коштів і за зустрічним позовом Державного науково-дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи Міністерство вугільної промисловості України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання недійсними і нечинними договорів, про визнання самочинним будівництва нежитлових приміщень, визнання житлових приміщень такими, що не були введенні до експлуатації, за касаційною скаргою Державного науково-дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
У травні 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 9 жовтня 2009 року між ним, як власником нежитлових приміщень першого поверху №№ 23, 24 площею 126,0 кв. м, другого поверху №№ 1 – 11 площею 2697,5 кв. м, третього поверху №№ 1 – 31 площею 1251,6 кв. м у будівлі під літ. «В-3» загальною площею 4075,1 кв. м, розташованих в АДРЕСА_1, та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5 укладено договір оренди нерухомого майна. Проте, в зв’язку із тим, що працівниками відповідача чиняться перешкоди в доступі до вказаних приміщень, ОСОБА_4 не зміг передати в користування орендарю нерухоме майно, в зв’язку із чим сплатив ФОП ОСОБА_5 штраф в розмірі 204000,00 грн., що є його реальними збитками. Крім того, позивач зазначив, що за договором оренди він планував отримувати орендну плату, тому просив стягнути з відповідача також 510000,00 грн. упущеної вигоди.
Не погоджуючись із позовом, Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання права власності за державою Україна на будівлю лабораторного корпусу, визнання недійсними і нечинними договорів, про визнання самочинним будівництва нежитлових приміщень, визнання житлових приміщень такими, що не були введенні до експлуатації та скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Безпечне нерухоме майно» від 15 березня 2007 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2010 року зустрічні позовні вимоги про визнання права власності за державою Україна на будівлю лабораторного корпусу залишено без розгляду, а в частині вимог про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Безпечне нерухоме майно» від 15 березня 2007 року провадження у справі закрито.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 січня 2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2011 року, зустрічний позов в частині позовних вимог про визнання недійсними і нечинними договорів, про визнання самочинним будівництва нежитлових приміщень, визнання житлових приміщень такими, що не були введенні до експлуатації залишено без розгляду.
Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2011 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено та матеріалами справи підтверджується, що представник позивача за зустрічним позовом не з’явився двічі в судові засідання суду першої інстанції, призначені на 5 січня 2011 року та 17 січня 2011 року.
Тому, наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Отже, ухвала суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду постановлені з додержанням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державного науково-дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва відхилити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Диба В.Г. Писана Т.О. Фаловська І.М.