У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 20 червня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок  Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 серпня 2005 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимості немає,

- за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком  на 2 роки та покладено  певні обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що, він будучи службовою особою - головою правління ЖБК “ІНФОРМАЦІЯ_2” м. Кіровограда, у кінці квітня 2005 року на свою вимогу отримав від ОСОБА_2 хабара в сумі 200 доларів США (що становить 1010 грн.) за видачу книжки по сплаті комунальних платежів без відмітки про наявність заборгованості по комунальним платежам,  а 17 червня 2005 року повторно на свою вимогу отримав від ОСОБА_3 хабара у великому розмірі в сумі 10.000 грн. за те, що не буде звертати до виконання виконавчий лист за рішенням Ленінського райсуду м. Кіровограда про виселення ОСОБА_3 з квартири до того часу, поки той не продасть квартиру.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.   

У касаційному поданні і доповненні до нього прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом кримінального закону, просить вирок суду щодо ОСОБА_1 змінити, застосувати ст. 69 КК України  і призначити йому покарання за ч. 2 ст. 368 КК України без  додаткових покарань у виді конфіскації майна і позбавлення права займати певні посади чи займатись певною діяльністю.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені у  касаційному поданні та доповненні до нього, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доведеність винуватості ОСОБА_1 в одержанні хабара повторно, поєднаному з вимаганням хабара, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України,  підтверджується доказами, дослідженими судом в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, і не заперечується у касаційному поданні.

Разом з тим, колегія суддів, перевіривши справу  в порядку ст. 395 КПК України, вважає, що при  визнанні судом наявності в діях засудженого такої кваліфікуючої ознаки ч. 2 ст. 368 КК України як одержання  ОСОБА_1 хабара у великому розмірі, судом було допущено помилку.

Так, при визначенні розміру отриманого ОСОБА_1 17.06.2005 року хабара судом  не було враховано положень Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року №889-ІУ в редакції від 07.07.2005 року, відповідно до якого при кваліфікації злочинів, вчинених після 1 січня 2004 року, норми щодо яких містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, цей неоподатковуваний мінімум  встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. З урахуванням цього, неоподатковуваний мінімум доходів громадян у період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, тобто на час вчинення ОСОБА_1 злочину, становив 131 грн. Тому, згідно з приміткою до ст. 368 КК України,  хабарем у великому розмірі  вважається такий, що в 2005р. у 200 і більше разів перевищував  131 грн., тобто складав суму більше  26.200 грн. (131грн.х 200).

В той же час, розмір хабара, який отримав ОСОБА_1 17.06.2005р. від ОСОБА_3, становив 10.000 грн., що не може визнаватись великим розміром хабара.

З огляду на викладене, вирок щодо ОСОБА_1 в частині кваліфікації його дій в порядку ст.395 КПК України підлягає зміні з виключенням кваліфікуючої ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,  - одержання хабара у великому розмірі.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування вироку, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 368 КК України суд відповідно до вимог ст. 65 КК України  врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та пом'якшуючі покарання обставини - повне визнання ним своєї вини і щире каяття.

Разом з тим, суд допустив помилку тим, що без застосування ст. 69 КК України  не призначив ОСОБА_1 додаткове покарання у виді  позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, яке є обов'язковим додатковим покаранням за санкцією ч.2 ст. 368 КК України.

В той же час, з урахуванням виключення однієї із кваліфікуючих ознак злочину та з огляду на  позитивні дані про особу винного, наявність декількох обставин, що пом'якшують  його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  існують підстави для застосування щодо ОСОБА_1  статті 69 КК України і визначення йому за ч. 2 ст. 368 КК України покарання  без додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.  

Крім того, суд з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин справи, обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України і звільнивши ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням і іспитовим строком та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.  Правильність такого рішення не заперечується прокурором у касаційному поданні.   

Разом з тим, суд, призначивши ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 368 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна, при застосуванні ст. 75 КК України  не врахував вимоги ст. 77 КК України, згідно з якою у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням  їй не може бути призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна, і помилково призначив таке додаткове покарання.  

Враховуючи викладене, вирок суду щодо ОСОБА_1 підлягає зміні  як в частині кваліфікації його дій, так і в частині призначеного покарання.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок  Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити. В порядку ст. 395 КПК України виключити  з вироку кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 368 КК України  - одержання хабара у великому розмірі. Виключити на підставі ст. 77 КК України призначення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 368 КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна.  

  Вважати  ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст. 368 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України - звільненим від відбування  цього покарання з випробуванням і іспитовим строком  на 2 роки з покладенням визначених судом обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

судді: