Справа № 2-32/11

Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"20" червня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Костенко В.  В.

при секретарі Абрамян Н. Л.,  позивача                                                                   ОСОБА_1

за участю представника позивача                         ОСОБА_2

представника відповідача                                       Оніщенко Є.В.

представника третьої особи                                    ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, 3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Відкрите акціонерного товариства  „ Криворізький залізорудний комбінат „ про стягнення  недорахованої суми шкоди в зв’язку  з профзахворюванням, -

В С Т А Н О В И В:

        Звернувшись до суду із вищеназваним позовом та уточнивши заявлені позовні вимоги в остаточній редакції від 23.03.2011 року ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що  в зв’язку з виконанням 11 років у шкідливих умовах трудових обов’язків на шахті «Гвардейська» ВО «Кривбасруда» (правонаступник ВАТ «КЗРК»), отримав у квітні 1996 р.  професійне захворювання – вібраційна хвороба 1-ст. переважно з вестибулярним сіндромом, на підставі чого 11.04.1996 р. був складений акт професійного захворювання.

З дня встановлення професійного захворювання періодично проходив медичне переосвідчення, на підставі якого МСЕК встановлювала наступні коефіцієнти втрати професійної працездатності:

п/н  Дата переосвід-ня.          КВП

1       22.04.1996г.            35%

2       01.05.1997г.            25%

3       01.05.1998г.            25%

4       01.05.1999г.по 1.05.03р.25%

5       01.05.2003г.         _  25% (довічно)

      Позивач зазначає, що  адміністрація шахти «Гвардейська» незважаючи на неодноразові підвищення тарифних ставок не завжди підвищувала йому розмір відшкодування шкоди, в зв’язку з чим грубо порушувала вимоги положень п.28 «Правил відшкодування   власником   підприємства, установи  і  організації  або уповноваженим  ним органом шкоди,  заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» затв. Пост. КМУ від 23.06.93г. №472. (далі – Правила відшкодування шкоди...».

        Внаслідок незастосування або застосування у неправильному розмірі коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області після передачі йому підприємством справи , продовжував проводити нарахування та виплату компенсації за заподіяну здоров”ю шкоду у невірних розмірах.

       Вказані порушення матеріального права суттєво  порушили його конституційне право на соціальний захист – ст.46 Конституції України, що в свою чергу завдало йому матеріальної та моральної шкоди.

        ОСОБА_1 зазначає, що на момент встановлення йому професійного захворювання розмір його середньої заробітної становив 32042333крб.(320гр.43 коп.) .

       На підставі середньомісячного заробітку та коефіцієнтів підвищення тарифних ставок позивач зробив розрахунок недонарахованої частини втраченого заробітку та  вважає, що Фонд соціального страхування недорахував йому страхових виплат з 01.04.01 р. по 01.03.2011 року на суму 28900.49грн.

       Також, Фонд соціального страхування повинен  сплачувати йому,  починаючи із 1.03.11р. щомісячні страхові виплати у розмірі -  776,92 грн. до періоду виникнення  обставин на перерахунок страхової виплати.   

        Позивач ОСОБА_1 просить суд постановити рішення, яким стягнути з Фонду соціального страхування :недораховані страхові виплати з 01.04.2001 р. по 1.03.2011 р. у розмірі –28900.49грн. та зобов”язати відповідача сплачувати з 1.03.2011 р. щомісячні страхові виплати у розмірі 776.92 грн. до   періоду   виникнення  обставин, які тягнуть   перерахунок    страхової  виплати.

         У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2 підтримав думку свого довірителя та пояснив, що  позивач 11 років працював у шкідливих умовах , внаслідок чого отримав професійне захворювання і за висновком МСЕК у 1996 році йому первинно було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 35 %. При переосвідчені позивача, за висновками МСЕК змінювався відсоток втрати професійної працездатності та у 2003 році рішенням МСЕК відносно нього було встановлено втрату професійної працездатності у 20% безстроково. З часу встановлення позивачеві втрати професійної працездатності, на підприємстві змінювалися тарифні ставки та посадові оклади,  але заробіток позивача не був відкоригований на всі коефіцієнти підвищення або при його корегуванні були застосовані коефіцієнти у меншому розмірі, у зв”язку з чим, у подальшому всі наступні виплати , які здійснювалися як підприємством ,так і Фондом, були обчислені невірно, у меншому розмірі. Крім того, представник позивача вважає, що на дані правовідносини не розповсюджується п.28 ‘’Правил відшкодування...’’ та строки позовної давності та  просив задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

        Представник відповідача відділення виконавчої дирекції ФССНВ Оніщенко Є.В. заперечувала проти позову, посилаючись на ту обставину, що виплата ними проводиться в повному розмірі з тієї суми, яка була вказана в особистій справі позивача при передачі його до Фонду, з подальшим застосуванням коефіцієнтів, які встановлювалися Правлінням Фонду. Просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі . У разі якщо суд дійде іншого висновку, просила прийняти до уваги вимоги п.28 ‘’Правил відшкодування...’’ та строк позовної давності.

     У судовому засіданні представник  третьої особи ВАТ „ Криворізький залізорудний комбінат” ОСОБА_4 проти позову заперечував, посилаючись та те, що призначення та виплата сум відшкодування шкоди здійснювалася ними на підставі діючого законодавства, колективного договору та галузевих угод. Перерахунок розмірів виплат щомісячних регресів проводився одночасно з підвищенням окладів на коефіцієнт фактичного збільшення  тарифних ставок і посадових окладів. Ніяких порушень діючого законодавства ними при здійсненні перерахунку не було допущено. Просив відмовити у задоволенні позову.

   Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

  Судом встановлено, що з 23.12.1974 року по 18.05.1976 року , з 11.06.1976 року по 27.07.1976 року, з 19.09.1981року по час встановлення втрати професійної працездатності працював на різних посадах у підземних умовах в ВО „ Кривбасруда” , правонаступником якого є ВАТ „ КЗРК”,  що підтверджується випискою із його трудової книжки ( а.с.17 т.1).

     У зв’язку з виконанням ним 11 років у шкідливих умовах трудових обов’язків на шахті «Гвардейська» ВО «Кривбасруда» (правонаступник ВАТ «КЗРК»), позивач отримав у квітні 1996 р.  професійне захворювання – вібраційна хвороба 1-ст. переважно з вестибулярним сіндромом, на підставі чого 11.04.1996 р. був складений акт професійного захворювання № 11 ( а.с10-11).

З дня встановлення професійного захворювання періодично проходив медичне переосвідчення, на підставі якого МСЕК встановлювала наступні коефіцієнти втрати професійної працездатності:

п/н  Дата переосвід-ня.          КВП

1       22.04.1996г.            35%

2       01.05.1997г.            25%

3       01.05.1998г.            25%

4       01.05.1999г.по 1.05.03р.25%

           Рішенням МСЕК  від   01.05.2003г. позивачеві ОСОБА_1 було встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково ( а.с.13-16 т.1).

          Наказом по ВО „ Кривбасруда” від 24.05.1996 року № 298 ОСОБА_1 були призначені з 22.04.1996 року щомісячні виплати у відшкодування частини втраченого заробітку із заробітної плати 32042333 куп., розмір якого позивачем не оспорюється ( а.с151 „а”т.2).

            Починаючи з червня 1997 року по травень 2000 року включно, тобто до часу передачі справи ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області підприємством були застосовані на підставі спільних постанов адміністрації та профспілкового комітету № 3/9/06 від 24.05.1997 року , № 6/195 від 25.12.1997 року, № 11/13/5 від 30.06.1999 року , №16/20/11 від 28.12.1999 року та наказу № 159 від 29.05.2000 року наступні коефіцієнти підвищення тарифних ставок, посадових окладів : 1,25, 1,3, 1,265, 1,226 та 1,217, але до  регресних виплат у відшкодування шкоди здоров”ю роботодавцем були застосовані тільки : у липні 1999 року – 1,15 замість 1,265, у січні 2000 року 1,1 замість 1,226 та у травні 2000 року 1,193 замість 1,217.

             Відповідно до п.3.10 розділу 3 Колективного договору ВО „ Кривбасруда” на 1997 рік, який діяв на час підвищення тарифних ставок та посадових окладів у 1997 та 1998 році роботодавець зобов”язався відшкодовувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або ушкодженням здоров”я, пов”язаним з виконанням трудових обов”язків у повному розмірі втраченого заробітку відповідно з чинним законодавством. Згідно п.1.1. цього Колективного договору умови укладеного договору є обов”язковими для виконання сторонами ( а.с.170-172 т.2)

       Постановою  КМ  України  від  03.10.1997  р.,  №   1100  затверджені   "Зміни  й доповнення, що стосуються правил відшкодування власником підприємства, установи й організації або уповноваженим   органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків", відповідно до якого п.28 доповнений абзацом 6 такого змісту: "Перелічений або нарахований розмір втраченого заробітку в перерахуванні на  100% втрати професійної працездатності не може бути більшим, від місячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або в перерахуванні на повний календарний місяць роботи".

      Вимоги п.28 абзацу 6 "Правил відшкодування шкоди..." у частині перерахунку повинні здійснюватися тільки у випадку підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідних працівників підприємства.

      При цьому, перелічений розмір заробітку в перерахуванні на 100% втрати працездатності необхідно порівнювати із середньомісячним заробітком відповідного працівника, у який включається заробітна плата за той місяць у якому провадилося підвищення тарифних ставок (посадових окладів) по відповідній професії (за підсумками роботи за рік, вислугу років і ін.) за попередній календарний рік. У всіх випадках перерахунку розміру відшкодування, а також у випадку неритмічної роботи підприємства  певний розмір втраченого заробітку коригуванню убік зменшення не підлягає (п.9 правил),  тобто підприємство не має права зменшувати розмір втраченого заробітку, що склався на  момент підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Встановлений раніше розмір відшкодування залишається без змін доти, поки під час чергового підвищення тарифних ставок він не перевищить (у перерахуванні на 100% втрати працездатності середньомісячний заробіток відповідного працівника), і тільки тоді він збільшується.

Судом перевірялось фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві шляхом витребування особових рахунків працівників , які працювали за професією позивача у спірних періодах та на підставі досліджених документів , з урахуванням вищеназваних вимог „ Правил відшкодування шкоди…” суд дійшов висновку, щодо неправильно проведеного перерахунку та виплати позивачеві регресних виплат роботодавцем , а у подальшому ФССНВЗП . Судом проведений власний перерахунок страхових сум, виходячи з наступного.

П/н період   заробіток    коеф.                           с/з                 КВП під.розм.рег.

                                                                    за проф.позивача

1. 1.04.96р.  320,43грн.                                      – 35% -112.15грн.

2. 1.05.97р.  320.43грн.                                      – 25% - 80.11грн.

3. 1.06.97р.  320,43грн.    1.25 – 400.54грн.      415.62грн. – 25% -100.13грн.

4. 1.01.98р.  400.54грн.    1.3    520.70грн.        465.88грн. – 25% -116.47грн.

5. 1.07.99г.  465.88грн.    1.265- 589.33грн.      663,23грн. – 25% -147.33грн.

6. 1.01.00г.  589.33грн.    1.226- 722.52грн.      722.34грн. – 25% -180.58грн.

7. 1.05.00г.  722.34грн.    1.217- 879.09грн.      908,05грн. – 25% -219.77грн.

1.219.77грн.(1.04.01р.)-120.89гр.=98.88гр.х11міс. (з 1.04.01р. по 1.03.02р.) =

 1087.7грн.

2. 219.77гр.х 1.193(Пост.Фонда)=262.18грн.–144.22гр.=117.96грн.х 12міс=

  (з 1.03.02р. по 1.03.03р.)=1415.58грн.

3.262.18грн.х1.182(Пост.Фонда) = 309.89грн. – 149.63грн.= 160.26грн.х

  х12мес. (з 1.03.03р. по 1.03.04р.)= 1923.20грн.

4.309.89грн.х1.152(Пост.Фонда)=356.99грн.–196.38грн.= 160.61грн. х  

  х 12мес. (з 1.03.04р. по 1.03.05р.)= 1927.36грн.

5.356.99гр. х 1.238 (Пост.Фонда) = 441.95грн.-243.12=198.83гр. х 12міс. (з

  1.03.05р. по 1.03.06р.) =2386.00грн.

6.441.95гр. х 1.203 (Пост.Фонда) = 531.66грн.-292.47=239.19гр. х 12міс. (з

  1.03.06р. по 1.03.07р.) =2870.35грн.

7.531.66 гр. х 1.183 (Пост.Фонда) = 628.95грн.-346гр.=282.95гр. х 12міс. (з

  1.03.07р. по 1.03.08р.) =3395.44грн.

8.628.95гр. х 1.125 (Пост.Фонда) = 707.56грн.-389.25=318.31гр. х 12міс. (з

  1.03.08р. по 1.03.09р.) =3819.82грн.

9.707.56гр. х 1.063 (Пост.Фонда) = 752.13грн.-413.77гр.=338.37гр. х 12міс. (з

  1.03.09р. по 1.03.10р.) =4060.32грн.

10.752.13гр. х 1.0 (Пост.Фонда) = 752.13грн.-413.77гр.=338.37гр. х 12міс. (з

  1.03.10р. по 1.03.11р.) =4060.32грн.

         Отже, з 01.04.01 р. по 01.03.2011 року Фондом соціального страхування було недорахувано позивачеві страхових виплат  26946.09грн.

         Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за час, який не перевищує трьох років на момент звернення до суду. Так, згідно Постанови Пленуму від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" - " виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

           Приймаючи до уваги, що позовна заява була подана до суду 10.05.2006 року тому позовні вимоги ОСОБА_1 задовольняються за три роки, які передували поданню позову, тобто з 10.05.2003 року до 01.03.2011 року, що становить – 23543.19грн. (1023.58 за 21день травня та з 01.06.03 р. по 01.03.04р.) + 1923.2грн. + 1927.36грн. + 2386грн. + 2870.35грн. +3395.44грн. + 3819.82грн.+ 4060.32грн. + 4060, 32грн.   

            Таким чином Фонд недорахував ОСОБА_1 страхових виплат з 10.05.2003 року по 01.03.2011 року на суму 23543.19 грн.

            Всі розрахунки відшкодування шкоди проведені  з урахуванням вимог про граничну суму із якої сплачуються страхові внески до Фонду.

            Також Фонд соціального страхування повинен позивачу сплачувати починаючи із 1.03.11р. щомісячні страхові виплати у розмірі -  752.13грн. до періоду виникнення  обставин на перерахунок страхової виплати.   

   Згідно із ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сторони у справі звільнені від державного мита, тому вказані витрати суд відносить на рахунок держави, але з відповідача підлягають на підставі ст.88 ЦПК України стягненню витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в суді.

         На підставі наведеного та керуючись  ст. 173 КЗпП України, ст., ст. 11,12,31, Закону України "Про охорону праці", ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань,  які спричинили  втрату працездатності" зі змінами та доповненнями, внесеними  Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань", п., п. 9,11, 22, 25, 28 , 43   Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику пошкодженням здоров'я, пов'язаного   з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р. № 472 з подальшими змінами та доповненнями, п.22 Постанови Пленуму № 6 Верховного Суду України від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", ст., ст. 15, 60, 88 ч.2,209, 213- 215,223,294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

             Позов  ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, 3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Відкрите акціонерного товариства  „ Криворізький залізорудний комбінат „ про стягнення  недорахованої суми шкоди в зв’язку  з профзахворюванням задовольнити частково.

             Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхуванню нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_1 одноразово заборгованість по страхових виплатах за період з 10.05.2003 р. по 01.03.2011 р. у розмірі 23543 грн. 19 коп., а також стягувати виплати у розмірі 752.13 грн. в місяць, починаючи з 01.03.2011 р. до виникнення обставин, які потребують перерахунок або припинення страхових виплат.

           В іншій частині позову - відмовити.

           Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі на користь територіального управління державної судової адміністрації Дніпропетровській області  в рахунок витрат на інформації технічне забезпечення розгляду цивільної справи 15 грн.

           Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

           Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня його проголошення.

            Повне рішення суду  виготовлено на протязі п»яти днів із дня проголошення його вступної та резолютивної частини.  

Суддя:В. В. Костенко