№ 1-82/08

                                                          ВИРОК

                                                  Іменем України

15.02. 2008 року                                                                                                                                                    м. Київ                                                                                  

Печерський районний суд м. Києва в складі :        

представника потерпілого                ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві  справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта середня, незаміжньої, тимчасово не працюючої, яка має малолітню дитину, доньку 2000 р.н., проживаючої: за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, раніше не судимої,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_2., будучи матір'ю малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживаючи з нею в кв. АДРЕСА_1 в м. Києві, протягом 2005-2007 років, умисно, систематично, злісно не виконувала встановлені законом обов'язки по догляду за своєю донькою ОСОБА_3, порушуючи вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України та принципи, проголошені Генеральною Асамблеєю ООН в Декларації прав дитини, а саме: не забезпечувала малолітній ОСОБА_3 належні умови проживання, навчання та відпочинку, не займалася її вихованням та не піклувалася про її здоров'я, особисту гігієну, фізичний, духовний і моральний розвиток, внаслідок чого малолітня ОСОБА_3. постійно перебувала у стані тривоги та страху.

Через незадовільні санітарно-гігієнічні умови проживання (бруд, сміття, наявність у приміщенні значної кількості тарганів), допущені ОСОБА_2. вдома за вказаною адресою, у малолітньої ОСОБА_3 відмічаються ознаки фізичного та інтелектуального недорозвитку, що є прямим наслідком проживання в антисанітарних умовах.

З вини ОСОБА_2, її малолітня донька ОСОБА_3., за вказаний період взагалі не була влаштована до дошкільного та шкільного навчальних закладів, оскільки матір байдуже ставилася до здобуття нею необхідних знань. Внаслідок наведеного, ОСОБА_3. не знає шкільної програми навчання, суттєво відстає у своєму розумовому розвитку від ровесників, виявляє ознаки вираженої мікросоціальної та педагогічної занедбаності, які проявляються у несформованості її мови, відсутності систематизованих загальноосвітніх знань, скудністю кругозору. Вказані особливості психіки малолітньої ОСОБА_3 посилюються несприятливими умовами проживання в родині, невиконанням ОСОБА_2. своїх батьківських обов'язків по вихованню та всебічному розвитку доньки, чим спричинено дитині тяжкі наслідки, оскільки зазначені негативні фактори накладають свій відбиток на характер ОСОБА_3, її погляди та цінності, враховуючи й те, що саме в такому віці відбувається формування особистості людини.

Підсудна ОСОБА_3. свою вину у вчиненні злочину, що їй інкримінується, визнала повністю, щиро розкаялась у вчиненому, підтвердила, що не забезпечувала малолітній ОСОБА_3 належні умови проживання, навчання та відпочинку, не займалася її вихованням та не піклувалася про її здоров'я, особисту гігієну, фізичний, духовний і моральний розвиток. Допустила у кв. АДРЕСА_1 в м. Києві незадовільні санітарно-гігієнічні умови проживання. Не влаштовувала ОСОБА_3.  до дошкільного та шкільного навчальних закладів. Показала, що робила це через байдуже ставлення до виховання дитини. Свої дії оцінила негативно.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_3. не оспорювала фактичні обставини справи і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудної.

Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, що їй інкримінується, доведена повністю, а її умисні дії правильно кваліфіковані за ст. 166 КК України, як злісне невиконання матір'ю встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило зазначені тяжкі наслідки.

Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до вимог ст. 66 ч. 1  КК України, суд визнає щире каяття підсудної.

Обставин, яка обтяжує покарання підсудній, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні міри покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, відповідальність за який передбачена ст. 166 КК України, і який віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості.

Крім того при обранні міри покарання підсудним суд враховує особу ОСОБА_3, яка  має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має малолітню дитину- доньку 2000 р.н., на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, суд, враховуючи особу підсудної, усі обставини справи, вважає що перевиховання та виправлення підсудної можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкцій ст. 166 КК України у вигляді позбавлення волі, ближче до вищої межи санкцій, але із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально- виконавчої системи.

Постанову слідчого прокуратури Печерського району м. Києва від 27.09.2007 року про поміщення малолітньої ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 в притулок для неповнолітніх Київської міської державної адміністрації, за адресою м. Київ, вул. Маяковського, 28 В, слід скасувати.

Речових доказів та судових витрат у справі не має.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

            ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166  КК України,  і призначити їй покарання у виді - 5 (п'яти ) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2. від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2. обов'язки  протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Постанову слідчого прокуратури Печерського району м. Києва від 27.09.2007 року про поміщення малолітньої ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 в притулок для неповнолітніх Київської міської державної адміністрації, за адресою м. Київ, вул. Маяковського, 28 В, - скасувати.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2. до вступу вироку в законну силу залишити без змін -  підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

            Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд                    м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя                                                                                                       В.В.  Підпалий