2-а-821/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2011

Першотравневий районний суд

Донецької області

у складі:

головуючого судді                                                            Трегубенко С.В.

при секретарі                                                                      Павлічевої А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Мангуш справу у порядку адміністративного судочинства за позовом

ОСОБА_1

до

інспектора ДПС ВДАІ м.Волноваха при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, сержанта міліції Стаценко Володимира Володимировича

про

визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 21.06.2011 року №АН 087587,

ВСТАНОВИВ:

Позивач –ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом з таких підстав.

Постановою інспектора ДПС ВДАІ м.Волноваха УДАІ ГУ МВС України в Донецький області сержанта міліції Стаценко Володимира Володимировича від 21.06.2011р. серія АН№ 087587 позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 (двісті п ятдесят п ять) гривень та на підставі ч.2 ст. 308 КУпАП  з метою примусового виконання  цієї постанови він був притягнутий до подвійного розміру штрафу у сумі 510 (п'ятсот десять) грн. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі,  у відповідності до ст.14-1 КУпАП.

Позивач вважає дану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП з таких підстав.

Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП, відповідно до яких, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об*активне з*ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

При розгляді справи не були з*ясовані і доведені обставини, якіб свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Дана постанова винесена на підставі п.6 ст.258 КУпАП, згідно якої, адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих а автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото  і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису. Як вбачається зі змісту постанови, правопорушення зафіксовано приладом ВИЗИР №0711199. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп*ютер(визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об*єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, відповідно до ст.14-1 КУпАП фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному режимі, тобто без участі співробітника ДАІ. Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою приладу «Визир»було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ та як додаток до протоколу про адміністративне порушення, в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами передбаченими чинним законодавством.

У тексті постанови зазначено, що 21.06.2011р. о 19 год 58 хв. у с.Мелекіне по автошляху Мангуш-Мелекіне в районі першого спуску громадянин ОСОБА_1 керував авто ВАЗ 2107 ЗНГ держ.номер НОМЕР_1  порушив вимоги д/з 3.29

«обмеження максимальної швидкості 40 км/год»рухався в зоні дії данного знаку 71 км/год   , чим перевищив встановлену швидкість більш ніж на 20 км/г, т.ч. він керував  даним транспортним засобом и допустив порушення ПДР. Поясненнями позивача, що заявлена швидкість належить не його транспортному засобу, а можливо тому авто, що рухалось попереду значно швидше, інспектор знехтував. Також інспектор відмовився вислухати пояснення свідків які знаходились у той час у автомобілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які ретельно стежили за дорожнім рухом та швидкістю авто та можуть підтвердити, що авто ОСОБА_1 їхало з дозволеною швидкістю на цьому участку шляху, тобто 40 км/год. тобто вказана швидкість сумнівна, тому що у радіолокаційного відео записуючого вимірювач швидкості «Візір»має кут огляду який регулюється, тобто може вказати швидкість іншого автомобілю, який рухається поруч або більший за розмірами, а за таких умов це може означати, що насправді виміряна швидкість є швидкістю автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від мого автомобіля.

Також, в даній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візір»№0812416. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Щодо свідків, які були вписані інспектором ДПС до протоколу про адміністративне правопорушення, то їх покази як доказ теж не можливо використати, тому що зазначені особи взагалі не були на місці, де нібито скоєно порушення правил дорожнього руху,під час зупинки позивача інспектором. Але це не перешкоджало інспектору дорожньо-патрульної служби м.Волноваха вписати зупинених ним водіїв у якості свідків. Всі свідоцькі показання свідків,вписаних у протокол базуються на фото-фрагменті, який показав їм інспектор Стаценко В.В. на екрані Візиря ,згідно якому неможливо з’ясувати,що заявлена швидкість у 71 км/час належить саме до автівки позивача. Таким чином, всі ствердження щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху не мають доказів й підтверджень, та базуються тільки на припущення співробітника ДПС, а в протоколі про адміністративне правопорушення вказані дані, які суперечать дійсності та не підтверджуються доказами.

Інспектор Стаценко В.В. провів процес виявлення обставин по справі з дуже спрощеним підходом - не маючи жодного доказу, не зважаючи на об’єктивні обставини і пояснення свідків, він визнав позивача винним та притягнув його до адміністративної відповідальності. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.

Враховуючі вищевикладене вважає, що постанова серії АН № 087587 по справі про адміністративне правопорушення від 21.06.2011р..- прийнята з порушеннями його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.

У судове засідання позивач не з*явився, надав до суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Оскільки відповідач в друге не з’явився у судове засідання, тому справа розглядається за його відсутністю на підставі наявних у справі доказів, згідно до ст.128 КАС України.

Суд, з урахуванням доказів, які були дослідженні у судовому засіданні, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису і засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники(співвласники) транспортних засобів.

Згідно постанови №АН087587 від 21.06.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, вказано серійний номер приладу «Візир»№0812416.

Стосовно технічної характеристики вимірюваної техніки «Візир»- даний  засіб не працює в автоматичному  режимі, тому як він працює в стаціонарному  та патрульному режимах.

В даній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візір»№0812416.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.

Статтею 71 КАС України, передбачено, що «кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. якщо він заперечує проти  адміністративного позову .Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть  докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів».

Оскільки відповідачем не надані докази про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху і скоєння ним правопорушення, передбаченого ст..122 ч.1 КУпАП, тому постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 11,17, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,ст.ст.14-1,251,252, 287,288,154,254,256,258,289,122 КУпАП ,Правил дорожнього руху ,які чинні з 01 січня 2002 року, зі змінами та доповненнями ,-суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправними дії інспектора ДПС ВДАІ м.Волноваха УДАІ ГУ МВС України в Донецький області сержанта міліції Стаценко Володимира Володимировича.

Скасувати Постанову інспектора ДПС ВДАІ м.Волноваха УДАІ ГУ МВС України в Донецький області сержанта міліції Стаценко Володимира Володимировича від 21.06.2011р. серія АН№ 087587, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                           С.В.Трегубенко