У Х В А Л А 

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          19 травня 2006 року                                                                   м. Київ

   Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                                                          в складі:

                              Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

              розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного приватного малого підприємства “АіС” та Херсонського державного технічного університету про розірвання договору, відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням договірних зобов'язань та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Цюрупинського районного суду від 24 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 18 лютого 2004 року,

                                                             в с т а н о в и л а :

              У травні 2001  року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до  Колективного приватного малого підприємства “АіС” та Херсонського державного технічного університету про розірвання договору, відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням договірних зобов'язань та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що 22 травня 1997 року між ним і відповідачами був укладений договір про дольову участь в будівництві 32-квартирного жилого будинку, за умовами якого він повинен був внести суму еквівалентну 39300 доларів США. Оскільки підприємство “АіС” порушувало умови договору, просив розірвати договір і стягнути з відповідача на його користь суму, еквівалентну внесеним ним 22843,7 доларам США на час розгляду справи, а також 20000 грн на відшкодування моральної, посилаючись на те, що фактично між сторонами був укладений договір підряду і на дані правовідносини повинен розповсюджуватись Закон України “Про захист прав споживачів”.

              Рішенням  Цюрупинського районного суду від 24 жовтня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 18 лютого 2004 року, позов задоволено частково. Розірвано договір “Про дольову участь в будівництві 32-квартирного жилого будинку по вул.І.Кулика”, укладений 22 травня 1997 року між сторонами. Стягнуто з КПМП “АіС” на користь ОСОБА_1  з врахування індексу інфляції та 3% річних 61159 грн 46 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено

  У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити судові рішення, стягнувши на його користь з КПМП “АіС” 120641 грн 26 коп - суму, еквівалентну 22676, 93 доларів США і 20000 грн на відшкодування моральної шкоди.

  В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, коли суди безпідставно не застосували до даних правовідносин Закон України “Про захист прав споживачів” і не задовольнили вимог про повернення суми в еквіваленті до фактично сплачених ним на час проведення оплати 22676, 93 доларів США.

  Колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає.

              Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

              Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

              Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

              Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

              Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

              Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

              Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

              Рішення Цюрупинського районного суду від 24 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 18 лютого 2004 року залишити без змін.

  Ухвала оскарженню не підлягає.

               Судді:                                                                                            Л.М. Лихута

                                                                                                                      Л.І.Охрімчук                           

                                                                                                           Ю.Л. Сенін