Справа № 1-38/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2011 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого                                                 Кафтанова В.В.,

при секретарях                                             Черняк Н.А., Змаженко Н.Ю., Гаркуші Ю.В.,                              

з участю прокурорів                                    Хахлюка В.В., Харченко М.А., Голікової Ю.О.,        

адвоката                                                        ОСОБА_1,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Коцюбинське Київської обл., українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не військовозобов’язаного, проживає: АДРЕСА_1, інваліда –ї групи,  не судимого в силу ст. 89 КК України;    

у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України ,-

                                                                                                встановив:

       ОСОБА_2 знаходячись на підписці про невиїзд по кримінальній справі порушеної 03.05.2008 р. за ст.185  ч.1 КК України, 01.08.2008 р. о 13.3О год. перебуваючи на ринку по вул. Залізничній, без номера в смт. Коцюбинське Київської області, який розташовано біля залізничного вокзалу, з метою таємного викрадення майна підійшов до автомобіля "Газель" з написом "Гаврилівські курчата", д.н.з. НОМЕР_1 та відволікши увагу продавця   ОСОБА_3, яка закінчила торгівлю, таємно викрав гроші у сумі  1150 грн., які продавець тримала у коробці за механічними вагами та які належали ТОВ «Комплекс Агромарс». В результаті злочинних дій ОСОБА_2 спричинив ТОВ «Комплекс Агромарс»матеріальної шкоди на загальну суму 1150 гривень та викраденими грошима розпорядився на власний розсуд.

        Допитаний у судовому засіданні підсудний  ОСОБА_2 свою вину в скоєному злочині визнав повністю, підтвердив обставини скоєння ним злочину викладені в обвинувальному висновку. Показав, що він 01.08.2008 р. знаходячись на ринку  в смт. Коцюбинське біля залізничного вокзалу та проходячи поруч з фургоном з якого здійснювалась торгівля курчатами побачив коробку у яку продавець склала гроші. Він відволік увагу продавця та викрав гроші в сумі 1150 грн., які в подальшому витратив на власні потреби.   У вчиненому  підсудний щиро кається. Просить його суворо не карати, стверджує, що більше не стане на злочинний шлях, завдану шкоду відшкодував повністю.

        В зв’язку з тим, що підсудній повністю визнав свою вину, не оспорює докази зібрані по справі, відповідно до ст. 299 КПК України інші докази по справі суд не досліджує обмежившись допитом підсудного.

Органом досудового слідства дії підсудного правильно кваліфіковано  за ст. 185 ч.2 КК України, як умисні протиправні дії, що виразились у  таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно. Суд вважає таку кваліфікацію дій підсудного вірною.  

Обираючи міру покарання, суд враховує характер і ступень суспільної небезпечності скоєного, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, особу підсудного та те, що підсудний скоїв злочин середньої тяжкості.

Як особа підсудний ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, являється інвалідом 3-ї групи, перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, раніше судимий.

Обставиною,  що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_2 суд знаходить: щире каяття в скоєнні злочину, з’явлення із зізнанням.     

Обставин, що обтяжують покарання підсудного суд не вбачає.     

         Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому можливо, призначивши підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, звільнити його від відбування покарання із випробуванням та із наданням іспитового строку. Суд вважає, що дане покарання є необхідним та достатнім для вправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.

Речові докази, цивільний позов та судові витрити по справі відсутні. Запобіжний захід підсудному залишається без змін –підписка про невиїзд.

         Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд ,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 5 –и (п’яти) років  позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2:

-          не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-          повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

-          періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у відношенні підсудного      залишити без змін – підписку про невиїзд із постійного місця проживання.

         На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію на протязі 15 діб із моменту проголошення вироку.

           Суддя                                                                            В.В. Кафтанов